Липневі дні 1917, липнева політична криза, третя (після Квітневої кризи 1917 і Червневої кризи 1917 ) в Росії в період від Лютневої буржуазно-демократичної революції до Великої Жовтневої соціалістичної революції; новий найважливіший етап на шляху до загальнонаціональної кризи. Приводом з'явилися події кінця червня — початки липня: невдале настання на фронті, розформування революційних військових частин. 2 (15) липня з буржуазного Тимчасового уряду вийшли кадети, загрожуючи меншовикам і есерам розірвати урядову коаліцію. Виникла урядова криза. Політичне положення в країні загострилося. 3 (16) липня в Петрограді спалахнули стихійні демонстрації. Їх почали солдати 1-го кулеметного полку, що знаходилися під сильним впливом анархістів. На таємній нараді 2 (15) липня анархісти вирішили призвати робітників Петрограду і солдатів до антиурядової озброєної демонстрації. Більшовики, виступаючи за мирний розвиток революції, були проти озброєного виступу: у армії і провінції політична криза ще не назріла, і Петроград не отримав би підтримки. Але увечері 3 (16) липня на заклик кулеметників відгукнулися солдати Московського, Гренадерського, Павлівського, 180-го, 1-го запасного полків і 6-го саперного батальйону, які вийшли із зброєю на демонстрацію під гаслами: «Геть 10 міністри-капіталістів!», «Вся влада Раді робочих і солдатських депутатів!». До них приєдналися робітники Путіловського заводу і ін. заводів Петрограду. Погоджувальне керівництво ВЦИК заборонило демонстрацію, але утримати трудящих від виступу було неможливо. ЦК РСДРП (б) спільно з комітетом Петрограду партії і Військовою організацією в ніч на 4 (17) липня постановили очолити рух, додавши йому організований мирний характер. 4 (17) липня близько 12 години почалася 500-тис. демонстрація робітників, солдатів і матросів Балтійського флоту під гаслом «Вся влада Радам!». В будівлі ЦК РСДРП (б) (особняк Кшесинськой) демонстрантів вітало Ст І. Ленін, закликаючи маси до витримки, він виразив упевненість в перемозі гасла «Вся влада Радам!». 90 представників від 54 найбільших підприємств запропонували об'єднаному засіданню ВЦИК Рад узяти всю владу але есеро-меншовіцький ВЦИК оголосив демонстрацію «більшовицькою змовою» і відхилював вимоги мас. Військові власті направили проти мирної демонстрації війська. Зіткнення з озброєними контрреволюціонерами «Військової ліги» і ін. сталися біля Ливарного моста, на розі Невського проспекту, Садової вулиці і в ін. місцях. Було убито 56 чоловік, поранено 650 чоловік. Антиурядові демонстрації прошлі в Москві, Іваново-Вознесенське, Орехово-Зуєве, Нижньому Новгороді Красноярську, Томську і ін. містах. Воля народу була виявлена. ЦК РСДРП (б) 5 (18) липня опублікував звернення про припинення демонстрацій. Есеро-меншовіцьке керівництво ВЦИК активно підтримувало каральні заходи уряду проти революційного народу. Робітників стали роззброювати, революційні військові частини розформовувати, почалися арешти. 5—6 (18—19) липня були розгромлені редакція і друкарня газети «Правда», приміщення ЦК РСДРП (б). 6 (19) липня Тимчасове уряд видав наказ про арешт Леніна, який вимушений був піти в підпіллі. 7 (20) липня до Петрограду з фронту прибули вірні уряду війська. Урядова криза посилилася відставкою прем'єр-міністра Р. Е. Львова . Прем'єр-міністром 8 (21) липня став А. Ф. Керенський . ВЦИК Рад оголосив Тимчасове уряд «урядом порятунку революції» і визнав за ним «необмежені повноваження і необмежену владу». Есеро-меншовіцькі Ради перетворилися на безвладний придаток буржуазного уряду. І. д. знаменували собою кінець двовладдя . За пропозицією Леніна гасло «Вся влада Радам!» був тимчасово знятий 6-м-код з'їздом РСДРП (б). «Контрреволюція організувалася, зміцнилася і фактично узяла владу у державі в свої руки», — писав Ленін (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 34, с. 1). Мирний розвиток революції став неможливим. І. д. ще більше загострили протиріччя в країні. На порядок денний встала озброєна боротьба трудящих за владу.
Літ .: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 1, с. 210); Шостий з'їзд РСДРП (більшовиків), Протоколи, М., 1958; Революційний рух в Росії в липні 1917 р. Липнева криза, М., 1959 (у серії: Велика Жовтнева соціалістична революція); 3наменський О. Н., Липнева криза 1917 р., М.— Л., 1964.
