Ритмічність виробництва соціалістичного, найважливіший принцип організації виробничого процесу, який передбачає систематичне виконання всіма виробничими ланками підприємства і об'єднання завдань державного плану по випуску продукції відповідного асортименту і якості по заздалегідь встановленому графіку. Р. п. створює умови для повнішого і рівномірного використання устаткування і робочого часу скорочення запасів незавершеного виробництва і прискорення оборотності оборотних коштів. Аритмічність приводить до порушення нормального графіка роботи трудящих і невиправданим втратам робочого часу, штурмівщині, до погіршення якості продукції. Вона — причина порушення термінів постачання продукції споживачам, безперебійності виробничого процесу в ін. ланках виробництва.
Р. п. забезпечується ретельним відробітком технологічного процесу, впровадженням прогресивних методів організації виробництва і створенням страхових і оборотних запасів матеріалів, напівфабрикатів і незавершеного виробництва. Розробляються і строго дотримуються виробничі графіки виготовлення продукції для раціонального використання виробничих ресурсів, а також задоволення потреб споживачів у встановлені терміни. Виконання календарно-виробничого графіка контролюється в процесі виробництва, коли усуваються негативні відхилення в роботі окремих ланок і створюються умови для поширення і використання передового досвіду.
Найбільш повно Р. п. досягається в умовах масового виготовлення однотипної продукції при потоковій організації виробництва. Вона характеризується випуском однакової кількості напівфабрикатів і готових виробів в рівні проміжки часу.
В умовах серійного і індивідуального випуску продукції, де об'єкт виготовлення міняється, Р. п. означає виконання однакового об'єму, хоча і різних за змістом, робіт в рівні проміжки часу. При цьому важливий чинник для досягнення ритмічності — спеціалізація виробництва шляхом закріплення за окремими ланками однотипних видів робіт. Базою для цього стає стандартизація і уніфікація продукції і напівфабрикатів і типізація технологічних процесів.
Р. п. вимірюється мірою відповідності фактичного випуску встановленому графіку виготовлення продукції.
,
де K p — коефіцієнт ритмічності, a i — негативні відхилення фактичного випуску від планового (недовиконання плану по періодах), P — планові завдання на відповідний період, n — кількість аналізованих періодів (змін, доби) декад і т. д.).
Часто для спрощеної характеристики Р. п. використовують показник фактичної питомої ваги випуску продукції у відповідні періоди часу (по декадах, тижнях, місяцях) і його зіставлення з розрахованим за планом.
В умовах потокового виробництва ритмічність може вимірюватися середнім лінійним або квадратичним відхиленням від розрахункового темпу потокової лінії або коефіцієнтом варіації темпу:
; ;,
де t — фактичний темп потокової лінії, — розрахунковий темп потокової лінії, n — число спостережень, q — середнє лінійне відхилення, V — коефіцієнт варіації, s — середнє квадратичне відхилення.
Літ.: Андрєєв І. Д., Ритмічність праці і виробництва, Вороніж, 1971; Розенберг І. А., Як організувати ритмічну роботу по графіку М., 1971.
