Ритор (греч. rhetor), 1) у Древній Греції і Римі — оратор, що особливо займався не практичним, а показним красномовством, наприклад викладач або учень ріторськой школи .
2) У Росії 18—19 вв.(століття) — учень третього з 5 класів духовної семінарії («інфіма», «граматика», «риторика», «філософія», «богослів'я»).
|