Рітон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рітон

Рітон (греч. rhytón, від rhéo — течу), древня питна (зазвичай для вина) судина у вигляді рогу з невеликим отвором в нижньому вузькому кінці. Р. виготовлялися з металу, глини, рогу; прикрашалися рельєфами і гравіюванням. Р. з укороченим широким туловом, зображенням голови тварини (інколи з ручкою), що закінчується, типові для старогрецького мистецтва; Р. азіатського типа мають подовжені тулово, а на кінці — скульптурне зображення (фігуру тваринної або людиноподібної істоти).

Рітон з Ніси. Слонова кість. 2 ст до н.е.(наша ера)

Рітон з Панагюріштінського кладу. 4 ст до н.е.(наша ера) Археологічний музей. Пловдів.

Золотий рітон з Хамадана. 5 ст до н.е.(наша ера) Археологічний музей. Тегеран.