Ритмічне ділення, ділення музичної тривалості (тимчасової долі) на рівні частини. У основі Р. д. — ділення на дві частини: цілої ноти на дві половинні, половинною на дві четвертні, четвертною на дві восьмі і т. д., а також ділення тридольної тривалості на три частини: цілої ноти з крапкою на три половинні, половинною з крапкою на три четвертні, четвертною з крапкою на три восьмі і т. д. Окрім цього, застосовується довільне (умовне) ділення основної тривалості на різне число рівних доль, що не відповідає пануючому в даному творі принципу ділення; т.ч. виникають дуоль, тріоль, квартоль, квінтоль, секстоль, септоль, октоль, нонемоль, децимоль, а також групи з великим числом дробової тривалості, що не мають спеціальних назв.
