Реобаза (від греч.(грецький) rhéos — течія, потік і básis — хід, рух; підстава), найменша сила постійного електричного струму, що викликає при достатній тривалості його дії збудження в живих тканинах. Поняття Р. ввів у фізіологію Л. Лапік в 1909, визначаючи залежність між силою струму і тривалістю його дії при вивченні найменшого (порогового) ефекту збудливих тканин. Р., як і хронаксія, дає уявлення про збудливості тканин і органів по порогу сили і тривалості дії роздратування. Р. відповідає порогу роздратування і виражається у вольтах або міліамперах. Значення Р. можна обчислити за формулою: i = a/t + b, де i — сила струму, t — тривалість його дії, а і b — константи, визначувані властивостями тканини. Константа b є Р., так как при тривалій дії дратівливого струму відношення a/t буде дуже мале і i практично дорівнює b. Р. незрідка називаються порогові значення не лише електричних, але і інших подразників.
