Рентгенівська трубка, електровакуумний прилад, службовець джерелом рентгенівського випромінювання. Таке випромінювання виникає при гальмуванні електронів, що випускаються катодом, і їх ударі об анод (антикатод); при цьому енергія електронів, прискорених сильним електричним полем в просторі між анодом і катодом, частково перетвориться в енергію рентгенівського випромінювання. Випромінювання Р.т. є накладенням гальмівного рентгенівського випромінювання на характеристичне випромінювання речовини анода (див. Рентгенівські промені ) . Р. т. розрізняють: за способом здобуття потоку електронів — з термоемісійним (подогревним) катодом, автоемісійним (острійним) катодом, катодом, що бомбардується позитивними іонами і з радіоактивним (b) джерелом електронів; за способом вакуумування — відпаяні, розбірні; за часом випромінювання — безперервної дії, імпульсні; за типом охолоджування анода — з водяним, масляним, повітряним, радіаційним охолоджуванням; по розмірах фокусу (області випромінювання на аноді) — макрофокусні, острофокусниє і мікрофокусні; по його формі — кільцевої, круглої, лінійчатої форми; за способом фокусування електронів на анод — з електростатичним, магнітним, електромагнітним фокусуванням.
Р. т. застосовують в рентгенівському структурному аналізі ( мал. 1 , а), спектральному аналізі рентгенівському, дефектоскопії ( мал. 1 , би) , рентгенодіагностиці ( мал. 1 , би), рентгенотерапії, рентгенівській мікроскопії і мікрорентгенографії. Найбільше вживання у всіх областях знаходять відпаяні Р. т. з термоемісійним катодом, водоохолоджуваним анодом, електростатичною системою фокусування електронів ( мал. 2 ). Термоемісійний катод Р. т. зазвичай є спіраллю або прямою ниткою з вольфрамового дроту, що розжарюється електричним струмом. Робоча ділянка анода — металева дзеркальна поверхня — розташований перпендикулярно або під деяким кутом до потоку електронів. Для здобуття суцільного спектру рентгенівського випромінювання високих енергій і інтенсивності використовують аноди з Au, W; у структурному аналізі користуються Р. т. з анодами з Ti, Cr, Fe, Co, Ni, Cu, Мо, Ag. Основні характеристики Р. т. — гранична допустима прискорююча напруга (1—500 кв ) , електронний струм (0,01 ма — 1 а ), питома потужність, що розсіюється анодом (10—10 4 вт/мм 2 ) , загальна споживана потужність (0,002 Вт — 60 квт ) і розміри фокусу (1 мкм — 10 мм ) . Ккд Р. т. складає 0,1—3%.
Літ.: Тейлор А., Рентгенівська металографія, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965; Уманський Я. С., Рентгенографія металів і напівпровідників, М., 1969; Шмельов В, До., Рентгенівські апарати, М., 1973.
