Реконвалесценция (від позднелатінського reconvalescentia — одужання), період одужання людини або тварини, що характеризується поступовим зникненням ознак хвороби і відновленням нормальної життєдіяльності організму. Кордони цього періоду умовні. Нормалізація функції окремих органів починається ще в розпал захворювання — в т.з. гострому періоді. Р. може бути швидким або тривалим; ліквідація основного захворювання і відновлення функцій організму в цілому не завжди означають повне повернення структури і функцій всіх систем і органів до стану, передуючого захворювання (наприклад, залишаються міокардіодистрофія після перенесених інфекцій або післягрипозні функціональні порушення нервової системи). Р. зазвичай супроводиться поліпшенням апетиту, наростанням ваги. У цей період особливо важливі загальнозміцнююче лікування і медична реабілітація . При деяких інфекціях (черевний тиф, дизентерія) в період Р. може продовжуватися виділення збудника, чим обумовлено проведення спеціальних протиепідемічних заходів (виписка на роботу після лабораторного обстеження, організація відділенні для дітей — реконвалесцентов дизентерії).
