Рекабаррен Луіс Еміліо
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рекабаррен Луіс Еміліо

Рекабаррен (Recabarren) Луіс Еміліо (6.7.1876 — 19.12.1924), діяч робочого руху Чилі і ін. країн Латинської Америки. Будучи робітником-друкарем, Р. очолили ряд страйків друкарів і з'явився ініціатором створення в Чилі робочих щоденних газет марксистського напряму («El Grito Popular», 1911, «El Socialista», 1912, «El Despertar», 1912, «La Vanguardia», 1915, «La Defensa Obrera», 1917, і ін.). Він був організатором багатьох робітників і профспілкових кружків, пропагандистом марксизму-ленінізму. Р. — один із засновників і керівників Соціалістичної робочої партії Чилі (заснована в 1912), яка в 1922 встала на позиції Комінтерну і стала називатися Комуністичною. Знаходячись в еміграції, він брав участь в створенні Комуністичній партії Аргентини і був її першим генеральним секретарем. У листопаді 1922— лютому 1923 знаходився у Радянському Союзі. Після повернення в Чилі написав книгу «Робоча Росія». Автор ряду брошур по історії робочого і соціалістичного руху в Чилі.

  Соч.: Obras selectás, [2 ed., Santiago de Chile, 1972].

  Літ.: Ермолаєв Ст І., Королев Ю. Н., Рекабаррен — великий громадянин Чилі, М., 1970.