Рекашюс Владас Вінцовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рекашюс Владас Вінцовіч

Рекашюс Владас Вінцовіч [3(15) .5.1893, село Війолішкис, нині Біржайський район Литовської РСР, — 13.3.1920, Плунге], учасник революційного руху в Росії, литовський поет. Член Комуністичної партії з 1914. Народився в сім'ї робітника. У 1914 співробітник редакції соціал-демократичної газети «Вільніс» («Хвиля») в Ризі; арештований і висланий в губернію Томська. У 1916 біг із зсипання, вів партійну роботу в Естонії, був членом Тартуського комітету і Бюро Північно-балтійської організації РСДРП. Після Лютневої революції 1917 працював в Москві, секретар комітету Богородського РСДРП(б); учасник Жовтневої революції 1917. У 1918 голова Вятського районного совнархоза. У 1918—1919 брав участь в боротьбі за Радянську владу в Литві, був головою Купішкського повіту ревкома. У 1919—20 секретар Тельшяйського підпільного райкому КП Литви. Убитий буржуазними націоналістами.

  В поетичній творчості Р. переважали мотиви революційної боротьби, свободи, соціалістичного майбутнього. Він переклав литовською мовою «Інтернаціонал», декілька творів Г. Гейне і ін.

  Соч. у кн.: Po raudonaja vèliava, Vilnius, 1956.

  Літ.: Komodaité J., Vladas Rekašius, у кн.: Revoliucinis judejimas Lietuvoje, Vilnius, 1957.