Резонатор акустичний, резонатор Гельмгольца, судина, що сполучається із зовнішнім середовищем через невеликий отвір або трубку, званий горлом Р. а. Характерна особливість Р. а. — здатність здійснювати низькочастотні власні коливання, довжина хвилі яких значно більше розмірів Р. а. Власна частота f 0 Р. а. з горлом обчислюється по формулі f 0 = ( з /2p), де з — швидкість звуку в повітрі, S і l — площа поперечного перетину і довжина трубки відповідно, V — об'єм судини. Якщо Р. а. помістити в гармонійне звукове поле, частота якого рівна f 0 , в нім виникають коливання з амплітудою, що у багато разів перевищує амплітуду звукового поля. У негармонійному звуковому полі Р. а. реагує лише на коливання з частотою, рівною його власною. Тому набір резонаторів з різними власними частотами може застосовуватися для звуку аналізу . Оскільки амплітуда коливальної швидкості в горлі резонатора на частоті f 0 велика, за наявності тертя в нім виникає сильне поглинання звуку цієї частоти. Це властивість Р. а. використовується при створенні т.з. резонансних звукопоглотітелей в архітектурній акустиці. Р. а. застосовуються також як елементи резонансних відбивачів для зменшення передачі низькочастотного шуму по звукопроводам, оскільки малий вхідний імпеданс Р. а., поміщеного на стінці звукопровода, на частоті f 0 різко змінює умови поширення хвилі з цією частотою. Міхури в рідині і повітряній порожнині в деяких ін. середовищах, наприклад гумі, також є Р. а., тому наявність великого числа міхурів у воді викликає сильне поглинання звуку і т.ч. перешкоджає поширенню звукових хвиль.
