Рапісарді (Rapisardi) Маріо (25.2.1844, Катання, — 4.1.1912, там же), італійський поет. Був професором літератури в Катанні. Автор філософсько-історичної поеми «Відродження» (1868), що примиряє науку і релігію. Поема «Люцифер» (1877) з її антікатолічеськимі мотивами, філософська поема-трилогія «Іов» (1884) і «Релігійні вірші» (1887) пройняті духом сумніву, часом перехідного в богоборчеськую тенденцію. Захоплення Р. соціалістичними ідеями відбилося в циклі віршів «Справедливість» (1883): у «Пісні вуглекопів» створений образ пролетаріату — носія соціальної відплати. Алегорична поема «Атлантида» (1894) поєднує сатиру з елементами соціальної утопії. Як критик Р. відомий своєю полемікою з Дж. Кардуччи (з приводу поеми «Люцифер»).
Соч.: Opere, Edizione delle opere complete, а cura dell''autore, Palermo, 1912.
Літ.: Carducci G., Rapisardiana, в його кн .: Opere complete, v. 24, Bologna, 1937; Croce B., M. Rapisardi, в книга: La letteratura della nuova Italia, v. 2, Bari, 1968; Esposito E., M. Rapisardi, в книга: Letteratura italiana. I minori, [v.] 4, Mil., [1969].
