Кардуччи (Carducci) Джозуе (27.7.1835, Вальдікастелло, Тоскана, — 16.2.1907, Болонья), італійський поет. Син лікарки-карбонарія. Закінчив Нормальну школу в Пізе. У 60-і рр. 19 ст був прибічником Дж. Мадзіні і Дж. Гарібальді. Пізніше, в об'єднаній Італії, До. примирився з буржуазною монархією. У 90-і рр. займав пост сенатора. Як поет До. виступив проти релігійно-сентиментальних творів романтиків, за мужню і життєрадісну поезію в дусі класицизму. Поема «До Сатани» (видавництво 1865) оспівує свободу, земні радощі, перемогу людського розуму над релігією. У найзначнішій збірці — «Ямби і еподи» (1867—79) До. тужить про героїв, полеглих за Італію, батожить буржуазних ділків, що використали перемогу народу в своїх корисливих цілях. У ліричній збірці «Нові вірші» (1861—87) ощутіми романтичні мотиви і віяння реалізму. Вірші в збірці «Варварські оди» (1877—89) написані на основі античної метрики. До. відомий і як філолог; йому належать статті про Данте, Ф. Петрарці, Дж. Боккаччо і ін. Лауреат Нобелівської премії (1906).
Соч.: Edizione nazionale delle opere di G. Carducci, v. 1—30 [Bologna, 1935—40]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране. [Вірші], М., 1958.
Літ.: Луначарський А., Поет і міщанка, Собр. соч.(вигадування) у 8 томах, т. 5, М., 1965, с. 136— 42; Полуяхтова І. До., Історія італійської літератури XIX ст (епоха Рісорджіменто), М., 1970, с. 188—92; Flora F., La poesia e la prosa di G. Carducci, Pisa [1959]; Natali G., G. Carducci, Firenze, 1961 (є бібл.).
