Райяти, райат (араб., множина райа, райя, буквально — паства, стадо), в мусульманських країнах Близького і Середнього Сходу спочатку всі піддані, потім власне податноє стан — селяни і городяни (у цьому сенсі зустрічається вже в 9 ст). У пізнє середньовіччя — переважно платники поземельної податі —хараджа, тобто феодально-залежні селяни; юридично вони вважалися вільними, але фактично були позбавлені права переходу (на відміну від ранджбаров в Азербайджані і Вірменії 16 — 1-ої половини 19 вв.(століття), особисто залежних від землевласника). Заборона права переходу для Р. була скасована в Ірані на початку 20 ст У імперії Османа з 18 ст турки стали називати Р. (райя) лише немусульманське населення незалежно від соціального положення.
