Радіопромисловість

Радіопромисловість, галузь машинобудування, що виробляє устаткування і апаратуру для засобів телефонною, телеграфною і радіозв'язки, засобів радіомовлення і телебачення, радіолокації, радіонавігація, систем радіоуправління літальними апаратами і ін. (див. Радіотехніка ). Розвиток Р. значною мірою сприяє технічному прогресу у всіх областях народного господарства, науки і техніка, зміцненню обороноздатності держави.

  В дореволюційній Росії Р. мала низький рівень розвитку; велика частина необхідної радіоапаратури купувалася за кордоном.

  В СРСР в перші роки Радянської влади була розроблена програма створення сучасною вітчизняною Р. Однім з перших декретів Радянського уряду був декрет «Про централізацію радіотехнічної справи». У 1918 в Нижньому Новгороді (нині м. Горький) створена Ніжегородськая радіолабораторія — перша радянська радіотехнічна науково-дослідна організація, де по ініціативі В. І. Леніна була виготовлена радіоапаратура для першої потужної радіотелефонної станції в Москві.

  Найбільш інтенсивними темпами Р. розвивалася в 30-і рр. у зв'язку з виробництвом і вдосконаленням надвисоких частот техніки і високочутливих фототелеграфних приладів (див. Фототелеграфія ). Були побудовані нові і розширені старі радіотехнічні підприємства, освоєно серійне виробництво багатьох нового вигляду радіоапаратури, у тому числі і радіотоварів народного вжитку. У післявоєнні роки Р. продовжував розвиватися випереджаючими темпами в порівнянні з ін. галузями промисловості країни. З 50-х рр. у зв'язку з масовим впровадженням напівпровідників у виробництво в Р. здійснювався перехід від «першого покоління» радіоапаратури (на основі електровакуумних приладів) до «другого» (на напівпровідникових приладах), а потім з 60-х рр. і до «третього покоління» (на інтегральних схемах).

  Основні особливості сучасної Р.: розвиток великої кількості взаємозв'язаних науково-технічних напрямів, прискорене оновлення продукції, що випускається, перехід від виробництва окремих виробів до створення складних комплексів і систем, об'єднуючих в одну цілу безліч всілякої апаратури, приладів і пристроїв (єдиної автоматизованої системи зв'язку країни, єдиної системи супутникового зв'язку, єдиної системи управління повітряним рухом, автоматизованих систем управління). Р. налічує велике число промислових підприємств і об'єднань, науково-дослідних і конструкторських організацій (завод «ВЕФ» в Ризі, виробничі об'єднання «Червона зоря» і ним. Козицкого у Ленінграді, виробничі об'єднання ним. Попова у Ризі, «Електрон» в Львові і багато ін.). Радіоапаратура широко застосовується у всіх областях народного господарства, науки і техніки, культури і освіти. За допомогою засобів радіоелектроніки здійснюється надійний зв'язок з віддаленими районами країни, автоматизуються виробничо-технологічні процеси, управляються космічні кораблі, досліджуються ін. планети. За допомогою вітчизняної радіоапаратури проводилися коректування траєкторії і прийом сигналів перших штучних супутників Землі, отримані зображення зворотної сторони Луни, велася телепередача першого виходу людини в космос, здійснювалася м'яка посадка космічних станцій на Луне, Венері і Марсе, передача інформації з цих планет. На підприємствах Р. СССР створена апаратура для супутників зв'язку «Блискавка» і приймальних телевізійних пунктів системи «Орбіта», а також устаткування для телецентрів.

  Швидкими темпами зростає виробництво побутових радіовиробів: радіоприймачів (в т.ч. транзисторних), телевізорів (в т.ч. з кольоровим зображенням), радіол, магнітол і т.д. (див. таблиці. 1).

Таблиця. 1. — Виробництво радіоприймачів і телевізорів в СРСР

  В сферу Р. входить розробка технічної політики, вдосконалення конструкційних схем і ін. видів продукції, призначеної для задоволення культурно-побутових потреб населення ( магнітофони, електрофони і ін.).

  В результаті зростання виробництва продукції Р. і збільшення доходів населення розширюється об'єм продажів радіотоварів і підвищується забезпеченість населення радіо- і телеапаратурою (див. таблиці. 2).

Таблиця. 2. — Об'єм продажів найважливіших радіотоварів і забезпеченість населення СРСР радіо- і телеапаратами

Таблиця. 3. — Виробництво радіоприймачів і телевізорів в розвинених капіталістичних країнах (1973), тис. шт.

* Включаючи радіоли і автомобільні радіоприймачі.

  Р. успішно розвивається в зарубіжних соціалістичних країнах (ГДР, ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка), ВНР(Угорська Народна Республіка), ПНР(Польська Народна Республіка) і ін.), з якими СРСР здійснює тісна співпраця в цій області в процесі соціалістичної економічній інтеграції. Виробництво радіоприймачів склало в країнах — членах СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) (тис. шт.): у 1973 в НРБ(Народна Республіка Болгарія) — 71, ВНР(Угорська Народна Республіка) — 199, ГДР(Німецька Демократична Республіка) — 983; у 1974 в ПНР(Польська Народна Республіка) — 1419, СРР(Соціалістична Республіка Румунія) — 602, ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) — 198; телевізорів (побутових) (тис. шт.): у 1973 в НРБ(Народна Республіка Болгарія) — 74, ГДР(Німецька Демократична Республіка) — 454; у 1974 у ВНР(Угорська Народна Республіка) — 395, ПНР(Польська Народна Республіка) — 896, СРР(Соціалістична Республіка Румунія) — 451, ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) — 409.

  В капіталістичних країнах Р. відрізняється високою мірою монополізації. У США виробництво радіоапаратури контролюється компанією «Рейдіо корпорейшен оф Америка» (Radio Corporation of America, RCA), тісно пов'язаною з концернами «Дженерал електрик» (General Electric) і «ІТТ» (International Telephone and Telegraph), в Японії — концернами «Соні», «Нешонал», «Хитаті», в Західній Європі — концернами «Філіпс» (Philips, Нідерланди), «АЕГ-Телефункен» (Aeg-telefunken, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)), «Сименс» (Siemens, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)) і ін. Створений на основі монополістичних угод про розділ світових ринків і обміні патентами, міжнародний картель охоплює майже весь Р. капіталістичних країн. Значно зріс випуск радіоапаратури в роки 2-ої світової війни 1939—45. В цей же час почалося серійне виробництво апаратури радіолокації. У післявоєнні роки високими темпами Р. розвивалася в провідних капіталістичних країнах, особливо в Японії, яка за загальним обсягом виробництва радіоапаратури вийшла на друге місце в світі після США (див. таблиці. 3).

  П. Ст Козлів.