Радіорелейний зв'язок (від радіо... і франц.(французький) relais — проміжна станція), радіозв'язок, здійснювана за допомогою ланцюжка пріємо-передавальніх радіостанцій, як правило, віддалених один від одного на відстані прямій видимості їх антен. Кожна така станція приймає сигнал від сусідньої станції, підсилює його і передає далі — наступній станції ( мал. 1 ). Р. с. використовують для багатоканальної передачі телефонних, телеграфних і телевізійних сигналів на дециметрових (ДМ) і сантиметрових (СМ) хвилях. Діапазони ДМ і СМ хвиль вибрані тому, що в них можлива одночасна робота великого числа радіопередавачів з шириною спектру сигналів до декількох десятків Мгц , низький рівень атмосферних і індустріальних перешкод радіоприйому, можливе вживання гостронаправлених антен. Т. до. стійке поширення ДМ і СМ хвиль відбувається лише в межах прямої видимості, то для зв'язку на великих відстанях необхідно споруджувати значну кількість ретрансляційних станцій. Для того, щоб відстань між станціями було якомога більше, їх антени встановлюють на щоглах або баштах висотою 70—100 м-коду ( мал. 2 ), по можливості — на піднесених місцях. На рівнинній місцевості відстань між станціями зазвичай складає 40—50 км. ; вживання (у окремих ланках ланцюжка) станцій тропосферному радіозв'язку дозволяє збільшити цю відстань до 250—300 км.
Зазвичай на станціях встановлюють декілька комплектів пріємо-передавальної апаратури, що розміщуються загалом технічній будівлі і що використовують загальні джерела електроживлення, опори антен і самі антени. Т. о., на лінії створюється декілька т.з. стволів зв'язку і збільшується її пропускна спроможність. Для одночасної передачі сигналів по багатьом телефонним каналам в лініях Р. с. застосовують частотне і тимчасове розділення каналів (див. Багатоканальний зв'язок ). Частотне розділення каналів забезпечує більше в порівнянні з тимчасовим число каналів в одному стволі (наприклад, до 2700 замість 100), проте при тимчасовому розділенні апаратура простіше і компактнєє.
Лінії Р. с. розділяють на лінії великої ємкості — магістральні, середній ємкості — зонові, малоканальні — для зв'язку на ж.-д.(железнодорожний) транспорті газопроводах, нафтопроводах, лініях електропередачі і т.п., а також малоканальні лінії з рухливими станціями, використовувані у військових цілях.
Перша лінія Р. с. з 5 телефонними каналами споруджена в США між Нью-Йорком і Філадельфією в 1935. Завдяки успіхам, досягнутим в області надвисоких частот техніки, починаючи з 50-х рр. лінії Р. с. стали споруджуватися швидкими темпами. На початок 70-х рр. у всіх розвинених країнах створена густа мережа ліній Р. с. з декількома тисячами телефонних каналів в кожній лінії. У СРСР до середини 70-х рр. розроблений комплекс уніфікованої апаратури для ліній Р. с. протяжністю до 10 000 км. , що забезпечує створення на лінії до 8 стволів, кожен ємкістю 1800 телефонних каналів.
Літ.: Бородіч С. Ст, Мінашин Ст П., Соколів А. Ст, Радіорелейний зв'язок М., 1960; Гусятінський І. А., Рижков Е. Ст, Неміровський А. С., Радіорелейні лінії зв'язку, М., 1965; Гусятінський І. А., Пирогів А. А., Радіозв'язок і радіомовлення, М., 1974.
