Радянський народ, нова історична, соціальна і інтернаціональна спільність людей, що мають єдину територію, економіку, соціалістичну за змістом культуру, союзну загальнонародну державу і загальну мету — побудову комунізму; виникла в СРСР в результаті соціалістичних перетворень і зближення класів трудящих і шарів, всіх націй і народностей. Теоретичне положення о С. н. як новій історичній спільності висунуто на 24-м-коді з'їзді КПРС (див. Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, с. 76).
Соціалізм, передбачав В. І. Ленін в 1914 «... творить нові вищі форми людського гуртожитку, коли законні потреби і прогресивні прагнення мас трудящих всякої національності будуть вперше задоволені в інтернаціональній єдності за умови знищення теперішніх національних перегородок» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 26, с. 40). С. н. є багатонаціональний колектив трудівників міста і села, об'єднаний спільністю соціалістичних буд, марксистсько-ленінською ідеологією, комуністичними ідеалами робочого класу, принципами інтернаціоналізму . В С. н. єдині найвищі органи державної влади і державного управління СРСР, для всіх сов.(радянський) людей встановлено єдине союзне громадянство. Спільною мовою міжнаціонального спілкування у СРСР є російська мова .
В освіті С. н. найважливіша роль належить КПРС. Підкреслюючи багатонаціональний по складу і глибоко інтернаціональний характер партії робочого класу, Ленін писав: «Партія, щоб знищити всяку думку про її національний характер, дала собі найменування не російською, а російською» (там же, т. 10, с. 267). Об'єднуючи в своїх рядах найбільш свідому частину дружніх класів і груп, націй і народностей, КПРС виражає життєві інтереси всього С. н., цементує спільність сов.(радянський) людей у всіх сферах життя.
Матеріальна і духовна спільність радянських людей отримала всесторонній розвиток в умовах зрілого соціалізму. Посилення соціальної однорідності радянського суспільства, його соціально-політичної єдності, переростання держави диктатури пролетаріату в загальнонародне державу привели до ще більшого зміцнення союзу і дружби всіх класів і соціальних груп, націй і народностей СРСР, у представників яких стає все більше загальнорадянських, інтернаціональних меж. В умовах зрілого соціалізму і будівництва комунізму посилилася інтернаціональна економічна спільність, досягла високого рівня загальносоюзна економіка — цілісний народно-господарський комплекс, що включає народне господарство всіх республік і що розвивається по єдиному державному плану на користь всієї країни і кожної республіки.
На основі економічної і соціально-політичної спільності соціалістичних націй і народностей зростає їх духовна спільність, відбувається подальше зближення національних культур. Посилення інтернаціональних меж в національній культурі і характері говорить не про те, що національне нібито приноситься в жертву інтернаціональному, а про те, що міняється, збагачується само поняття національного. Найбільшим результатом революційного перевлаштування суспільства з'явилося народження нової духовної і психологічної подоби радянських людей, які, зберігаючи свої національні особливості, в головному мають інтернаціоналістські межі. Національна спільність знаходиться в органічній єдності з вищою, інтернаціональною спільністю, і представники будь-якої нації і народності СРСР рахують себе перш за все радянськими людьми, що знайшло вираження у виникненні відчуття загальнонаціональної гордості радянської людини. С. н. як нова соціальна і інтернаціональна спільність став визначальною формою подальшого прогресу розвиненого соціалізму в СРСР і прообразом майбутніх ширших інтернаціональних общностей людей. Див. також статті Нація,Національне питання .
Літ.: Маркс До., Енгельс Ф., Німецька ідеологія, Соч., 2 видавництва, т. 3; їх же, Про Польщу, там же, т. 4; Ленін Ст І., До єврейських робітників, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 10; його ж, Положення і завдання соціалістичного Інтернаціоналу, там же, т. 26; його ж, Тези до II конгресу Комуністичного Інтернаціоналу, там же, т. 41; Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Брежнев Л. І., Про п'ятдесятиліття Союзу Радянських Соціалістичних Республік, М., 1972; Дорогами дружби, М., 1972; Калтахчян С. Т., Ленінізм про суть нації і дороги утворення інтернаціональної спільності людей, М., 1969; Ким М. П., Радянський народ — нова історична спільність, М., 1972.
