Радикальна партія Болгарії, заснована в 1905 під назвою радикально-демократична партія (з 1922 — Р. п.) фракцією, що вийшла із складу Демократичної партії (заснована в 1896). Охоплювала частину міської дрібної буржуазії і інтелігенції, що виступала проти самодержавства царя (до 1908 — князя) Фердинанда I. З початку 1-ої світової війни 1914—18 відстоювала нейтралітет Болгарії, але незабаром перейшла на антантофільськие позиції. У 1918—19 представники партії входили в уряди А. Малінова і Т. Тодорова. У 1922—23 разом з народно-прогресивною і Демократичною партіями Р. п. входила В т. н. Конституційний блок. У 1924 праве крило Р. п. увійшло до складу фашистської партії «Демократична змова», ліве крило (очолюване С. Костурковим) перейшло в опозицію уряду фашистської диктатури А. Цанкова. У 1931—34 Р. п. входила в склад т.з. Народного блоку. У 1934, після встановлення в Болгарії військово-фашистської диктатури, Р. п., як і ін. політичні партії, була розбещена. Відновлена в 1945, увійшла до складу Вітчизняного фронту, визнавши цілі і завдання, що стояли перед ним. У березні 1949 23-й з'їзд Р. п. прийняв рішення про її самороспуське і злиття з Вітчизняним фронтом.
