Радін Микола Маріусовіч (справжнє прізвище — Казанчиків) [3(15) .12.1872, Петербург, — 24.8.1935, Москва], російський радянський актор, заслуженого на артиста Республіки (1925). Позашлюбний син актора М. М. Петіпа, внук балетмейстера М. І. Петіпа. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету (1900). Виступав в любительських спектаклях.
В 1903—08 актор московського театру Корша. Потім працював в Одесі (трупа М. Ф. Багрова), Києві (театр Соловцова), в 1914—18 в Московському драматичному театрі Суходольських, в 1918—32 (з невеликими перервами) в московському театрі колишній Корша (був тут також режисером), в 1932—35 в Малому театрі. Гра Р. відрізнялася тонким, витонченим гумором, жвавістю і блиском комедійного діалогу, майстерністю обробки деталей, пластичною виразністю жесту. Серед його кращих ролей: Дон Жуан («Дон Жуан» Мольера), Болінброк («Стакан води» Ськріба), лорд Горінг («Ідеальний муж» Уайльда), Хиггинс («Пігмаліон» Шоу), Дульчин («Остання жертва» Островського), Мерц («Інженер Мерц» Никуліна), Сирано («Сирано де Бержерак» Ростана), Захар Бардін («Вороги» Горького).
Літ.: Дурилін С. Н., Н. М. Радін, М. — Л., 1941; Н. М. Радін. [Сб.], М. [1966].
