Рада праці і оборони, орган СНК(Рада Народних Комісарів) РРФСР, що направляв діяльність економічних комісаріатів і діяльність всіх відомств в області оборони країни. Створений в квітні 1920 на основі Ради робочої і селянської оборони . Згідно з Положенням, прийнятим Восьмим Всеросійським з'їздом Рад (грудень 1920), діяв на правах комісії СНК(Рада Народних Комісарів). Органами С. т. і о. на місцях були обласні, губернські, повіти і волосні економічної наради. У травні 1921 В. І. Ленін склав проект «Наказу від СТО(Рада праці і оборони) місцевим радянським установам» (див. Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 43, с. 266—91). У С. т. і о. входили голова СНК(Рада Народних Комісарів) (голова С. т. і о.) і народні комісари — по військових справах, шляхів сполучення, землеробства, продовольства, праці, РКИ, голова ВСНХ(Вища рада народного господарства), представник ВЦСПС, керівник ЦСУ (з дорадчим голосом). Першим голова С. т. і о. був Ст І. Ленін. У лютому 1921 при С. т. і о. утворена Державна загальнопланова комісія (Держплан). У 1923 при утворенні СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР С. т. і о. РРФСР був ліквідований і утворений С. т. і о. СРСР. Скасований постановою ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР 28 квітня 1937. Його функції передані Економічній раді при СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР.
Літ.: Генкина Е. Б., Ленін — голова Раднаркому і СТО(Рада праці і оборони), М., 1960.
