Восьмий Всеросійський з'їзд Рад робітників, селянських, червоноармійських і козачих депутатів, відбувся в Москві 22—29 грудня 1920. З'їзд зібрався в період закінчення війни проти внутрішньої контрреволюції і військової інтервенції, коли господарський фронт висувався «... як найголовніший і як основний» (Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 42, с. 137). На з'їзді було присутньо 2537 делегатів (1728 з вирішальним голосом і 809 з дорадчим). Партійний склад: комуністів — 2284, співчуваючих комуністам — 67, безпартійних — 98, меншовиків — 8, бундовцев — 8, лівих есерів — 2, останні — члени інших партій. Порядок дня: Доповідь ВЦИК і СНК(Рада Народних Комісарів) про зовнішню і внутрішню політику (доповідач Ст І. Ленін); Про положення в промисловості і заходах по її відновленню (доповідач А. І. Риків); Про електрифікацію (доповідач Р. М. Кржіжановський); Про транспорт (доповідач Л. Д. Троцький); О розвитку з.-х.(сільськогосподарський) виробництва і допомоги селянському господарству (доповідач І. А. Теодорович); Про поліпшення діяльності радянських органів в центрі і на місцях і боротьбі з бюрократизмом (доповідач Р. Е. Зіновьев); Вибори ВЦИК. Основні питання порядку денного заздалегідь обговорювалися на засіданнях фракції РКП (б). Для всестороннього обговорення питань з'їзд утворив три секції: промислову, сільськогосподарську і радянського будівництва. Робота з'їзду проходіла під безпосереднім керівництвом Леніна. У доповіді про зовнішню і внутрішню політику Ленін підвів підсумки Громадянської війни і розкрив головні політичні і господарські завдання, що стояли перед країною в період відновлення і розвитку народного господарства. «Лише тоді, коли країна буде електрифікована, — вказував Ленін, — коли під промисловість, сільське господарство і транспорт буде підведено технічна база сучасної крупної промисловості, лише тоді ми переможемо остаточно» (там же, с. 159). З'їзд ухвалив резолюцію про повне схвалення політики уряду. Обговорюючи питання відновлення і розвитку народного господарства, делегати прийняли ряд постанов, направлених на боротьбу з господарською розрухою. У постанові про важку індустрію наголошувалася необхідність збільшити видобуток вугілля і руд. Особливу увагу пропонувалося звернути на розвиток кам'яновугільної і металургійної промисловості Сибіру, Уралу, Підмосковного і Донецького басейнів. Одним з основних питань з'їзду було обговорення і затвердження плану електрифікації Росії — ГОЕЛРО, складеного за ініціативою і вказівками Леніна. Це був перспективний народно-господарський план Радянської держави, який Ленін назвав «другою програмою партії» (див. там же, с. 157). Резолюція, прийнята по доповіді Кржіжановського, була написана Леніном. З'їзд одноголосно затвердив важливий законопроект «Про заходи зміцнення і розвитку селянського сільського господарства». Підкреслюючи його значення, Ленін говорив, що довкола нього «... як біля фокусу, групуються сотні постанов і законопроектів Радянської влади» (там же, с. 148). Основні положення законопроекту обговорювалися за участю Леніна. На з'їзді були прийняті постанови про зміцнення і розвиток транспорту і ін. Делегати звернулися до трудящих країни із закликом віддати всі сили на відновлення народного господарства. Були затверджені постанови по питаннях радянського будівництва: Про ВЦИК, Президії ВЦИК, СНК(Рада Народних Комісарів) (про права і обов'язки), про взаємини центральних і місцевих органів економічного управління. З'їзд затвердив нове Положення про Раді праці і оборони, ратифікував союзний робітничо-селянський договір між РРФСР і УРСР і прийняв рішення про скорочення чисельності Червоної Армії. ВЦИК був вибраний у складі 300 членів і 100 кандидатів. З'їзд заснував орден Трудового Червоного Прапора.
Літ.: Ленін Ст І., VIII Всеросійський з'їзд Рад 22—29 грудня 1920, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 42; З'їзди Рад Союзу РСР, Союзних і Автономних радянських соціалістичних республік. Сб. документів, т. 1, М., 1959, с. 124—58.
