ГОЕЛРО
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

ГОЕЛРО

ГОЕЛРО план, перший єдиний державний перспективний план розвитку народного господарства Сов. республіки на основі електрифікації країни, розроблений в 1920 за завданням і під керівництвом В. І. Леніна Державною комісією з електрифікації Росії (ГОЕЛРО), утвореної Презідіумом ВСНХ(Вища рада народного господарства) 21 лютого 1920 відповідно до резолюції сесії ВЦИК від 3 лютого 1920 про розробку плану електрифікації. До робіт комісії було притягнене понад 200 діячів науки і техніки. Серед них І. Р. Александров, Р. О. Графтіо, А. Р. Коган, До. А. Круг, Би. І. Угрімов, М. А. Шателен і ін. Очолював комісію Г.М. Кржіжановський. ЦК Комуністичної партії і особисто В. І. Ленін повсякденно направляли роботу комісії ГОЕЛРО, визначали основні принципові положення плану електрифікації країни. До кінця 1920 комісія виконала величезну роботу і підготувала «План електрифікації РРФСР» — том в 650 стор.(сторінка) тексту з картами і схемами електрифікації районів. У доповіді на 8-м-коді Всеросійському з'їзді Рад (грудень 1920) Ст І. Ленін, назвавши план ГОЕЛРО другою програмою партії, висунув формулу «Комунізм — це є Радянська влада плюс електрифікація всієї країни» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 42, с. 159). 8-й з'їзд одностайно схвалив план ГОЕЛРО. Після обговорення на 8-м-коді електротехнічному з'їзді (жовтень 1921) техніко-економічних питань план був затверджений СНК(Рада Народних Комісарів) 21 грудня 1921.

загрузка...

  План ГОЕЛРО, розрахований на 10—15 років, реалізував ленінські ідеї електрифікації всієї країни і створення крупної індустрії. В області електроенергетичного господарства план складався з програми А, розрахованою на відновлення і реконструкцію довоєнної електроенергетики, і програми Б, передубачаючою будівництво 30 районних електричних станцій (20 теплових і 10 ГЕС(гідроелектростанція)). Загальна потужність 30 районних електростанцій складала 1750 тис. квт . Передбачалося спорудження потужних районних теплових електростанцій: Штеровськой, Каширськой, Кизеловськой, Горьким, Шатурськой, Челябінською і ін. Паливною базою теплових електростанцій повинні були служити місцеві види палива (торф, підмосковне і уральське вугілля, відсів донецького вугілля, сланці). Електростанції намічалося обладнати великими для того часу казанами і турбінами.

  Однією з основних ідей плану було широке використання величезних гідроенергоресурсів країни. Намічалося спорудження Волховськой ГЕС(гідроелектростанція), Дніпровською ГЕС(гідроелектростанція), два ГЕС(гідроелектростанція) на р. Свірь і ін. Темпи зростання потужності електростанцій повинні були значно випереджати темпи зростання промислового виробництва. Намічено було довести сумарне річне вироблення електроенергії до 8,8 млрд. квт · ч проти 1,9 млрд. квт · ч , які вироблялися в Росії в 1913.

  Передбачалися корінна реконструкція на базі електрифікації всіх галузей народного господарства країни і переважно зростання важкої промисловості, раціональне розміщення промисловості по всій території країни. План був розроблений по 8 основним економічним районам (Північному, центрально-промисловому, Південному, Пріволжському, Уральському Західно-сибірському, Кавказькому, Туркестану) з врахуванням їх природних, сировинних і енергетичних ресурсів і специфічних національних умов. Промислова продукція повинна була зрости за 10—15 роки на 80—100% в порівнянні з дореволюційним рівнем. Намічалося довести видобуток вугілля до 62,3 млн. т в рік проти 29,2 млн. т в 1913, нафти 11,8—16,4 млн. т проти 10,3 млн. т , торфу 16,4 млн. т проти 1,7 млн. т залізняку 19,6 млн. т проти 9,2 млн. т , виплавку чавуну 8,2 млн. т проти 4,2 млн. т . Поряд зі всесторонньою реконструкцією транспорту було передбачено електрифікувати найважливіші ж.-д.(железнодорожний) магістралі і розвернути велике будівництво нових же. д.(залізниця) Намічені великі роботи по механізації з.-х.(сільськогосподарський) виробництва, впровадження агрохімії, прогресивних систем землеробства, розвиток іригації і меліорації. План передбачало швидке зростання продуктивності праці на основі електрифікації і механізації всіх виробництв. процесів і корінних змін умов праці.

  Здійснення плану ГОЕЛРО почалося в скрутних умовах Громадянської війни і господарської розрухи. Ціною героїчних зусиль велося будівництво первістків енергетики — Шатурськой і Каширськой ГРЕС(державна районна електростанція) і Волховськой ГЕС(гідроелектростанція). План ГОЕЛРО був виконаний за основними показниками вже до мінімального терміну, на який він був розрахований (1931). Річне виробництво електроенергії в СРСР досягло 10,7 млрд. квт · ч , встановлена потужність районних електростанцій — 2105 тис. квт . До 1935 план ГОЕЛРО був значно перевиконаний за всіма основними показниками. Потужність районних електростанцій склала 4,34 млн. квт в 1935, в 2,5 разу більше, ніж за планом ГОЕЛРО, а загальний об'єм промислової продукції збільшився проти 1913 в 5,7 разу замість 1,8—2 разу за планом. План ГОЕЛРО був перевиконаний по видобутку вугілля, нафти, торфу, залізної і марганцевої руди, виробництву чавуну і сталі.

  З 1947 СРСР займає 1-е місце в Європі і 2-і в світі по виробництву електроенергії. У СРСР експлуатуються найпотужніші в світі ГЕС(гідроелектростанція)(Красноярська потужністю 5 млн. квт . Братська ім. 50-ліття Великого Жовтня — 4,1 млн. квт . Волжськая ім. 22-го з'їзду КПРС — 2,53 млн. квт ) і теплові електростанції по 2,4 млн. квт (Придніпровська, Конаковськая, Змієвськая і ін.) і найдальші високовольтні лінії електропередачі напругою в 500 і 750 Кб змінного струму і 800 кв постійного струму. Створена найбільша в світі Єдина енергетична система Європейської частини СРСР. У 1970 в СРСР вироблено 740 млрд. квт · ч електроенергії потужність електростанцій склала 166 млн. квт проти 1,1 млн. квт в 1913.

  Літ.: Ленін В.І., Об електрифікації, 2 видавництва, М., 1964; План електрифікації РРФСР, 2 видавництва, М., 1955; Кржіжановський Р. М., Вибране, М., 1957; Кржіжановський Р. М. і Стеклов Ст Ю., Ленінський план електрифікації у дії, М., 1956; 50 років ленінського плану ГОЕЛРО, сб.(збірка) матеріалів, М. — Л., 1970; 50 років ленінського плану електрифікації М., 1970; Стеклов Ст Ю., В. І. Ленін і електрифікація, М., 1970; його ж, Розвиток електроенергетичного господарства СРСР, 3 видавництва, М. — Л., 1970; Електрифікація СРСР, під загальною ред. П. С. Непорожнього, М., 1970.

  Ст Ю. Стеклов.