Підгодівля рослин, внесення добрив під з.-х.(сільськогосподарський) культури в період їх вегетації; агротехнічний прийом, направлений на поліпшення живлення рослин і підвищення їх урожаїв. При кореневій підгодівлі добрива вносять до грунту, і живильні речовини засвоюються корінням; при некореневій — рослини обприскують розчинами добрив, і елементи живлення проникають в них через листя і стебла. П. р. вперше застосував німецький вчений П. Вагнер в кінці 19 ст У Росії перші досліди з поверхневим внесенням добрив (селітри) по сходу вівса були проведені на Деребчинськом дослідному полі (Україна) в кінці 19 ст Не дивлячись на позитивні результати (надбавка урожаю до 6 ц з 1 га ) , прийом не знайшов широкого поширення. У СРСР підгодівлі мінеральними і органічними добривами стали застосовувати на великих площах з 1935.
Поширені наступні способи П. р.: сухі добрива розкидають (без закладення) туковими сівалками, розкиданнями або з літака (підгодівля озимини, рису і ін.), інколи уручну; сухі добрива розкидають і закладають боронами, культиваторами і ін. знаряддями; водні розчини добрив вносять растенієпітателямі, а також разом з водою при поливі дощувальними і поливними машинами. Ефективність П. р. залежить від властивостей добрив, їх розчинності у воді і мірі пересування в грунті і від погоди. Для підгодівля застосовує переважно легкорозчинні у воді туки: азотні — аміачну селітру і сечовину, водний розчин аміаку, натрієву селітру (для підгодівлі цукрового буряка); всі калійні добрива; з фосфорних добрив — суперфосфат. Використовують місцеві добрива (золу, гнойову рідоту, пташиний послід, гній, що добре перепрів) і мікродобрива.
Велике значення має ранньовесняна (по мерзлому грунту) підгодівля озимини. Після весняного пожвавлення до колосіння вони споживають найбільша кількість живильних речовин, яких в грунті в цей період зазвичай міститься недостатньо (внесені до посіву добрива поглинаються грунтом, вимиваються осіданнями, споживаються рослинами і мікроорганізмами), а процес нітріфікациі ще пригнічений низькою температурою і високою вологістю. Найбільший приріст урожаю спостерігається при внесенні до підгодівлі повного добрива N, що містить, P 2 O 5 і К 2 О. В районах достатнього зволоження азотні добрива доцільно застосовувати в 2 терміни — рано навесні і перед виходом рослин в трубку. Середня доза добрив при підгодівлі озимини близько 60 кг/га NPK, середня надбавка урожаю 3—5 ц з 1 га. З просапних культур підгодовують при зрошуванні бавовник, цукровий буряк, рис і ін. З 1965 в СРСР П. р. щорік застосовують на площі близько 40 млн. га. За кордоном цей прийом поширений у Франції, Італії і ін. європейських країнах, в США і Канаді.
