Підводний спорт, вигляд спорту, що включає швидкісне плавання і пірнання, орієнтування, туризм і спортивну стрілянину із застосуванням спеціального спорядження. Швидкісні види П. с. — підводне плавання (з аквалангом ) , плавання в ластах, пірнання в ластах (у довжину). Змагання проводяться в плавальних басейнах на різні дистанції: 15, 25, 50 м-код — пірнання, 100, 200 400, 800 м-код — підводне плавання, 100, 200, 400, 800, 1500, 1850 м-код і понад 3000 м-код (марафонські) — плавання в ластах, різні естафети. Підводне орієнтування включає 2 основних вправи (класифікаційне двоєборство) — «зони» і «орієнтири», при виконанні яких спортсмен пропливає з аквалангом певну дистанцію, змінюючи напрям в заданих точках. У вправі «зони» він орієнтується за свідченнями приладів, у вправі «орієнтири» — послідовно відшукує закріплені на якорі буї. Існують також групові вправи, в які включаються прикладні елементи, — під'їм, транспортування вантажів, установка і зняття буїв і ін. При оцінці результатів враховуються час подолання дистанції і точність орієнтування. Змагання проводяться у відкритих водоймищах. Підводний туризм — участь в експедиціях з метою вивчення різних водоймищ. Підготовленість підводного туриста оцінюється кількістю і мірою складності (глибина занурень, наявність течій, прозорість, температура води і т.д.) експедицій, виконанням спеціальних контрольних нормативів. Підводна спортивна стрілянина — поразка нерухомих і рухомих мішеней з певної дистанції з підводної рушниці, а також пошук і ураження живої цілі (риби) — підводне полювання. Спортсмен знаходиться під водою в масці і ластах, без акваланга.
Зародження П. с. відносять до 20-м-код рр. 20 ст і пов'язують з появою любительських груп підводного полювання. Інтерес до П. с. зріс з винаходом ласт (Л. де Корлье, Франція, 1933), маски, що закриває очі і ніс, і дихальної трубки (М. Форье, Франція, 1938). З 50-х рр. (після винаходу акваланга, 1943) П. с. отримав розвиток в багатьох країнах. У 1959 національних федерацій, клуби любителів П. с . об'єдналися в Усесвітню конфедерацію підводної діяльності (КМАС), президентом вибраний французький учений Же. І. Кусто. У 1973 в КМАС входили федерації понад 50 країн. Поява П. с. в СРСР пов'язано з організацією (1931) ОСВОД, де готувалися легководолази-рятувальники і громадські легководолази-діячі. У 30-і рр. проведені перші спортивні змагання легководолазів, заснований значок «фізкультурник-легководолаз». Розвиток радянського П. с. почалося в 50-і рр. У 1956 при Центральному морському клубі і з 1957 при ін. морських клубах ДОСААФ стали працювати секції П. с.; організовано виробництво спортивного спорядження для П. с. З 1958 щорік проводяться чемпіонати СРСР, з 1971 — змагання на Кубок СРСР. У 1959 створена Федерація П. с. СРСР (у 1965 вступила в КМАС). У 1961 П. с. включений в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію. З 1962 ДОСААФ СССР видає збірку «спортсмен-підводник». З 60-х рр. радянські спортсмени беруть участь в найбільших міжнародних змаганнях по П. с.; на чемпіонатах Європи (з 1967 проводяться щорік, з 1970 — окремо по швидкісних видах і орієнтуванні) вони багато разів вигравали командні і особисті змагання, тричі Кубок Європи (проводиться з 1969) в плаванні в ластах на марафонські дистанції, понад 100 разів оновлювали світові рекорди. За станом на 1974 17 рекордів з 21, реєстрованого КМАС, належать спортсменам СРСР. Найбільших успіхів на чемпіонатах СРСР і Європи добивалися Ст С. Бардашевіч, Ст П. Дубровський, А. А. Красников, І. Е. Компус, С. Н. Меньшикова. Н. Е. Петухова, С. М. Тараса, Н. П. Турукало, А. М. Салмін, Ш. Ст Карапетян.
З 50-х рр. регулярно проводяться чемпіонати Європи і світу по підводному полюванню; радянські спортсмени в них не беруть участь. За кордоном П. с. розвинений у Франції, Італії, ГДР(Німецька Демократична Республіка), ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка), Югославії, Болгарії, Швейцарії, Іспанії, Швеції. Неодноразовими переможцями і призерками міжнародних змагань по П. с. були Ф. Верле-Гужон і Ж. М. Ойенар (Франція), Д. Майер (ГДР), Е. Кальцоні і К. Спіньо (Італія).
Літ.: Печатін А. А., Суровпкин Ст Д., Фадєєв Ст Р., Людина під водою, 3 видавництва, М., 1967; Серебреніцкий П. П., Техніка підводного спорту, Л., 1969; Мазуров І. Ст, Підготовка підводного плавця, М., 1972; Даган Д., Людина на підводному світі. М., 1965.
