Підводна околиця материка , периферична область дна Світового океану, по геологічній будові і рельєфу що є продовженням сухопутної частини материка.
Загальна площа П. о. м. близько 81,5 млн. км 2 ; складається з шельфу, материкового схилу і материкового підніжжя . Земна кора в межах П. о. м. відноситься до материкового типа. У деяких районах П. о. м. характеризуються дрібною роздробленістю рельєфу і відсутністю чіткого розділення на шельф, материковий схил і материкове підніжжя (тип бордерленда). У тектонічному відношенні П. о. м. відносяться зазвичай до материкових платформ, але місцями наголошуються прояви сейсмічності і молодого вулканізму. П. о. м. — арена найбільш активних підводних процесів (діяльність хвиль, приливів-відливів, течій, плавучих льодів, морських організмів). Завдяки близькості суші в межі П. о. м. поступає багато теригенного матеріалу; найбільш потужні накопичення утворюються тут в западинах шельфу, на околичних плато і в межах материкового підніжжя. П. о. м. відрізняється великою строкатістю донних опадів, особливо в межах шельфу, що пояснюється не лише різноманітністю фаціальних обстановок, але і широким поширенням на шельфі реліктових відкладень субаерального генезису. П. о. м. — найбільш доступна для освоєння частина дна Світового океану, де ведеться видобуток нафти і газу (на шельфі), розробляються розсипи.
