Материкове підніжжя , континентальне підніжжя, один з основних елементів підводної околиці материків ; розташовано між підставою материкового схилу і зовнішнім кордоном ложа океану (деякі дослідники відносять М. п. до ложа океану проводячи кордон підводної околиці материка по підставі материкового схилу). У структурно-геологічному відношенні М. п. є глибоким прогином на стику материкової і океанічної земної кори, виконаний потужною товщею опадів. Найбільш древні відкладення на М. п., розкриті глибоководним бурінням, — юрські, але не унеможливлено виявлення і більш древніх опадів. У геоморфологичеськом відношенні М. п. найчастіше є акумулятивною пологоволністую похилу рівнину, що утворилася завдяки накопиченню знесених з материкового схилу осадових мас. Істотне значення в будові М. п. мають конуси винесення мутьевих потоків, зазвичай приурочені до гирл підводних каньйонів. На багатьох ділянках поверхня М. п. представлена горбистим рельєфом (наприклад, на південь від острова Ньюфаундленд). М. п. присутній в підставі материкового схилу не повсюдно. По багатству органічного світу М. п. поступається материковому схилу і в цьому відношенні стоїть ближче до ложа океану.
