Північні листи, умовний термін, прийнятий в мистецтвознавстві для позначення походження стилістично близьких творів іконопис, створених місцевими живописцями російської Півночі в 15—18 вв.(століття) Спочатку С. п. розвиваються як найбільш демократична гілка новгородської школи живопису. З 16 ст, поряд з певним впливом іконопису московської школи, формуються місцеві художні традиції (в т.ч. обонежськие, карельські, устюжськие і інші «листи»). У 17 ст демократичні основи С. п. посилилися під впливом народного розпису по дереву. Для С. п. в цілому характерні часте використання апокрифів, наївна наочність образів, декоративність і простота живописних прийомів.
Літ.: Реформатськая М. А., Північні листи. [Староруський живопис, М., 1968].
