Просторова інверсія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Просторова інверсія

Просторова інверсія (символ Р ), зміна просторових координат подій ( x , в , z ), визначених в деякій декартовій системі координат, на їх протилежні значення: х ® , в ® — в , z ® —z. Таку зміну можна трактувати двояким чином: або як активне перетворення — перехід до сукупності подій, що є дзеркальним зображенням даної сукупності подій (зміна знаків координат якої-небудь точки відповідає положенню крапки, отриманої в результаті дзеркального віддзеркалення даної крапки в трьох координатній плоскості), або як пасивне перетворення — опис даної сукупності подій в системі координат, отриманій з даної зміною на протилежні напрями всіх трьох координатних осей. Фізичний сенс перетворення П. і. пов'язаний з тим, що, як показує досвід, процеси природи, обумовлені сильними і електромагнітними взаємодіями, симетричні відносно цього перетворення. Це означає, що для всякого такого процесу в природі здійснюється і протікає з тією ж вірогідністю «дзеркально симетричний» процес. Симетрія відносно перетворення П. і. приводить при квантово-механічному описі до існування особливої величини — просторовою парності яка зберігається в процесах сильної і електромагнітної взаємодій. Слабкі взаємодії, навпаки, не володіють вказаною симетрією, і в процесах, що викликаються ними, парність не зберігається. Проте слабкі взаємодії виявляються симетричними відносно т.з. комбінованій інверсії ( СР ) послідовного проведення перетворень П. і. і зарядового сполучення (С). У загальному випадку вимоги теорії відносності і локальності взаємодії (взаємодії полів в одній крапці) приводять до того, що процеси природи мають бути симетричними відносно послідовного проведення трьох перетворень: зарядового сполучення, П. і. і звернення часу (Т) (див. СРТ-теорема ).

  С. С. Герштнейн.