Проста капіталістична кооперація
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Проста капіталістична кооперація

Проста капіталістична кооперація, первинна стадія розвитку капіталістичного виробництва, що передувала мануфактурі ; форма усуспільнення праці, при якій капіталіст експлуатує більш менш значне число одночасно зайнятих найманих робітників, що виконують однорідну роботу. Заснована на ручній праці за відсутності розподіли праці на капіталістичному підприємстві. Проста кооперація виникла в докапіталістичних формаціях. З її допомогою проводилися гігантські роботи, що вимагають одночасного вживання спільної праці людей в одному і тому ж місці (будівництво пірамід, храмів, іригаційних споруд і гребель, доріг і т.п.).

  П. до. до. — специфічна форма капіталістичного виробництва; зростає на основі розкладання дрібного товарного виробництва. Вона відрізняється від колишніх типів кооперації тим, що її організовує капіталіст, власник капіталу, з метою витягання додатковій вартості ; у ній об'єднані наймані робітники, що продають свою робочу силу; спільна праця здійснюється під командою капіталіста; вироблений продукт спільної праці належить капіталістові, власникові засобів виробництва. Разом з тим на цій стадії капіталістичні виробничі стосунки розвинені ще слабо. Ні крупних капіталів, ні широких шарів пролетаріату ще немає, ринок украй вузький. П. до. до. не вносить радикальних змін ні до техніки, ні в методи виробництва. Але вона має переваги перед дрібним товарним виробництвом: в порівнянні з працею розрізнених дрібних виробників (ремісників) створює нову, масову продуктивну силу, яку використовує капітал, підвищує продуктивність праці. Суспільна продуктивна сила, що утворюється колективною працею робітників, виступає як продуктивна сила капіталу. П. до. до. врівноважує індивідуальні здібності працівників, викликає змагання між ними, створює можливість економії робочої сили, спільно використовуваних засобів виробництва, скорочення часу виробництва і т.д. Всі ці і інші економічні переваги масової суспільної продуктивної сили праці використовуються в цілях можливий більшого самовозрастанія вартості капіталу. Управління виробництвом носить капіталістичний характер. Подальший розвиток П. до. до. привело до утворення кооперації, заснованої на розподілі праці, тобто капіталістичної мануфактури.

  Літ.: Маркс До., Капітал, т. 1, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23, с. 333—47, гл.(глав) 9; Ленін Ст І., Розвиток капіталізму в Росії, Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 3.

  Ст Н. Савінков.