Простак, сценічне амплуа: актор, виконуючий ролі простодушно-наївних або недалеких (а що деколи здаються такими) людей. Ранні прообрази амплуа П.: традиційний персонаж (2-й дзанні) в італійській комедії дель арте 2-ої половини 16 ст, «безглузді» персонажі в старих німецьких, росіян і ін. народних виставах. Пізніше це амплуа отримало поширення в комедійному (переважно водевільному) і оперетковому жанрах. Приклади П.: сер Ендрю («Дванадцята ніч» Шекспіра), Мітрофанушка («Недоросток» Фонвізіна), Ларіосик («Дні Турбіних» Булгакова) і ін.
