Продзагони , продовольчі загони, створювалися переважно з робітників в період встановлення Радянської влади і Громадянської війни 1918—20 для заготівки і охорони хліба і ін. продовольства. Перші П. були послані в хлібні губернії в листопаді 1917 Петрограду і Московським військово-революційними комітетами. Декретом ВЦИК 27 травня 1918 робочих загонів фундирувалися при місцевих продовольчих органах. У них зараховувалися добровольці по рекомендації сов.(радянський) і партійних організацій. У П. входила і сільська біднота. Багато загонів вирушали в село озброєними. Вони входили в єдину продовольчо-реквізиційну армію Наркомпрода РРФСР (Продармію). Поряд з цим в серпні 1918 було створено при ВЦСПС і Наркомпроде Всеросійське центрвоєнпродбюро, місцеві органи якого безпосередньо керували діяльністю П. що не входили в Продармію. До літа 1918 в обстановці продовольчої кризи, викликаної відторгненням від центру країни її хлібних районів і куркульських виступів, що посилилися, формування П. і посилка їх в село набули масового характеру. Літом того ж року формувалися заготівельні, прибиральні і прибирально-реквізиційні загони з робітників і бідних селян; право організації їх надавалося безпосередньо крупним профспілкам, фабзавкомам, повітом і міським Радам. Заготовки вирішувалися лише за твердими цінами і шляхом реквізиції хліба у кулаків-саботажників. Половина заготовленого хліба поступала в розпорядження організації, що послала загін, ін. половина — до фонду Наркомпрода. Чисельність Продармії в листопада 1918 досягла 42 тис. чіл.; П. Всероссийського центрвоєнпродбюро налічували 30 тис. чіл. На початку 1919 з введенням продрозкладки були прийняті ряд рішень по посиленню діяльності Продармії і П. В 1919—20 чисельність Продармії вагалася від 35 тис. до 62 тис. чіл., а П. Всероссийського центрвоєнпродбюро налічували більше 20 тис. чіл. П. зіграли також велику роль в збиранні врожаю, в політичній освіті селянської бідноти, організації і діяльності комітетів бідноти, припиненні куркульського саботажу хлібозаготівель, проведенні продрозкладки. З переходом до новій економічній політиці в 1921 П. були ліквідовані.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 36, с. 316—17, 319, 357—64, 395—419, 430—32, 521—22; т. 37, с. 412—27; т. 39, с. 271—82; З історії боротьби продовольчих загонів робітників за хліб і зміцнення Радянської влади (1918—1920 рр.), «Червоний архів», 1938, т. 4—5 (89—90); Беркевіч А. Б., Робітники Петрограду в боротьбі за хліб. 1918—1920 рр., Л., 1941; Хліб і революція. Продовольча політика Комуністичної партії і Радянського уряду в 1917—1922 рр., М., 1972.
