Правосвідомість , сукупність поглядів, ідей, що виражають відношення людей до права, законності, правосуддя, їх уявлення про те, що є правомірним або неправомірним; одна з форм суспільної свідомості. Концентрованим вираженням П. є правова ідеологія, система правових поглядів, що грунтується на певних соціальних і наукових позиціях. Психологічну сторону П. складають звички і відчуття людей відносно правових явищ (наприклад, відчуття справедливості, відраза до беззаконня, злочинів і т.д.).
П. тісно пов'язано з ін. формами суспільної свідомості, і перш за все з політичною свідомістю. Правові погляди класу виражають і конкретизують ті його політичні установки і вимоги, яким він прагне додати «... загальну силу у формі законів» (Енгельс Ф., у кн.: Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 21, с. 515). Рівним чином і характер П. конкретних осіб визначається перш за все їх соціальним положенням і політичною орієнтацією. П. також тісно зв'язано і з мораллю . В той же час мораль і П. мають і ряд відмінностей, як по кругу оцінюваних ними стосунків, так і по характеру оцінних категорій.
З перемогою пролетарської революції соціалістичного П. набуває важливої ролі в становленні соціалістичної державності. Побудова соціалізму і ліквідація експлуататорських класів створюють всі умови для зміцнення єдиного соціалістичного П., в якому виражається соціально-політична і ідейна єдність робочого класу, колгоспного селянства, інтелігенції. Основоположні ідеї соціалістичного П. — законність і справедливість, пошана до суспільної власності і праці, народовладдя і послідовний демократизм, інтернаціоналізм, справжнє рівноправ'я, розвиток прав і свобод в їх нерозривному зв'язку з обов'язками перед суспільством. КПРС постійно добивається затвердження соціалістичного П. в свідомості всіх радянських громадян.