Поріг відчуття, мінімальна величина подразника, що викликає відчуття. Сила дії подразника має бути рівна порогу роздратування або перевищувати його. Мінімальна величина подразника, вперше початкуюча викликати відчуття, називають абсолютним П. о. Нижній абсолютний П. о. — величина подразника, при якій вперше виникає відчуття даної якості. Верхній абсолютний П. о. — величина подразника, при якій відчуття даної якості не виникає або якісно змінюється (наприклад, потужний потік променів світла викликає у людини не світлове, а больове відчуття). Мінімальний, приріст величини подразника, що викликає ледве помітну зміну відчуття, називають різницевим П. о. (порогом розрізнення). Відносна величина різницевого П. о., згідно Вебера — Фехнера закону, залишається постійною для кожного аналізатора в досить широких межах зміни величини подразника. П. о. залежить від часу дії подразника — чим воно коротше, тим більше величина порогу. Часовий П. о. — мінімальний інтервал часу між 2 роздратуваннями, при якому вони вперше сприймаються окремо. П. о. залежить також від площі дії подразника — чим більше площа роздратування, тим менше величина порогу. Просторовий П. о. — мінімальна відстань між 2 дратованими крапками, при якій вони вперше починають сприйматися як просторово роздільні. П. о. назад пропорційний чутливості і змінюється не лише залежно від структури рецепторів, але і в процесі адаптації фізіологічної .
