Попів Маркиан Михайлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Попів Маркиан Михайлович

Попів Маркиан Михайлович [2(15) .11.1902, станиця Усть-Медведіцкая, нині р. Серафимович Волгоградської області, — 22.4.1969, Москва], радянський воєначальник, генерал армії (1953), Герою Радянського Союза (7.5.1965). Член КПРС з 1921. Народився в сім'ї службовця. У Червоній Армії з 1920, брав участь в Громадянській війні 1918—20 на Західному фронті. Закінчив піхотні курси (1922), курси «Постріл» (1925), Військову академію ним. М. В. Фрунзе (1936). Був начальником штабу механізованої бригади і механізованого корпусу, заступником командувача — начальника штабу (з липня 1938) і командувачем (з липня 1939) 1-ою Окремою Червонопрапорною армією на Далекому Сході, з січня 1941 командувач військами Ленінградського військового округу. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 командував військами Північного і Ленінградського фронтів (липень — вересень 1941), 61-ої і 40-ої армій (грудень 1941 — жовтень 1942). Був заступником командувача військами Сталінградського фронту, командував військами 5-ою ударною і 5-ою танковою армій, був заступником командувача військами Південно-західного фронту (жовтень 1942 — квітень 1943). Командувач військами Резервного (квітень 1943), Брянського (червень — жовтень 1943), Прибалтійського і 2-го Прибалтійського (жовтень 1943 — квітень 1944) фронтів, з квітня 1944 начальник штабу Ленінградського, 2-го Прибалтійського, а потім знов Ленінградського фронтів. Брав участь в Московській Сталінградською, Курською, Ленінградською битвах, боях під Новгородом, при звільненні Карелії, Прибалтики. Після війни командував військами Львівського (1945—46) і Таврійського (1946—54) військових округів. З січня 1955 заступник начальника, а потім начальник Головного управління бойової підготовки Сухопутних військ, з серпня 1956 начальник Головного штабу — 1-й заступник головнокомандуючого Сухопутними військами, з липня 1962 військовий інспектор — радник Групи Генеральних інспекторів міністерства оборони. Депутат Верховної Ради СРСР 2—6-го скликань. Нагороджений 5 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, 2 орденами Кутузова 1-ої міри, орденом Червоної Зірки і медалями, а також іноземними орденами.

М. М. Попів.