Політональність (від поли... і тональність ) в музиці, одночасне звучання різної тональності (частіше всього два — бітональность). На практиці майже не зустрічається випадків поєднання двох монотональних пластів з незалежними функціональними системами і каденціями. Як правило, під П. розуміють одночасні з'єднання лише акордів різної тональності. Класичний зразок — «акорд Петрушки» в балеті «Петрушка» Стравінського — з'єднання тонік до мажору і фа-дієз мажору. Як і ін. подібного роду акорди, він різко діссонансен, драматичний; у балеті він застосовується як «лейтгармонії» Петрушка. Що є одним з елементів сучасної ладогармонічеськой системи, П. отримала поширення у Д. Мійо, Би. Бартока і ін. композиторів 20 ст
