Полярність
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Полярність

Полярність (від латів.(латинський) polus, греч.(грецький) pólos — полюс) (біологічна), властива організмам специфічна орієнтація процесів і структур в просторі, що приводить до виникнення морфофізіологичеських відмінностей на протилежних кінцях (або сторонах) кліток, тканин, органів і організму в цілому. Особливо чітко виявляється П. в рослин. Навіть багатоклітинні тяжі зелених водоростей і гіфи грибів володіють П., оскільки складові їх клітки орієнтовані в одному напрямі. В спор водоростей, грибів, мохів, хвощів і папоротей П. виникає лише після відповідної зовнішньої дії, коли клітки починають дробитися, даючи початок новому організму, орієнтованому в певній плоскості. В насінних рослин П. виявляється вже в зіготе і зародку, що розвивається, де формуються 2 зачаткових органу — листова брунька і корінь. В рослинного організму, що формується, П. виявляється у переважаючому напрямі ділення клітин, їх зростання і диференціювання. Поляризація і диференціювання кожної клітки залежать від того, яке положення вона займає по відношенню до ін. кліткам. Провідна роль в поляризації кліток і тканин, в орієнтуванні органів в просторі (див. Геотропізм і ін. тропізми ) належить фітогормонам . Так, щеплення бруньки бузку в недиференційовану каллюсную тканину викликає полярне утворення ксилемних тяжей. Добавка в зону щеплення ауксинов різко підсилює П. Под дією гиббереллінов в стеблових держаків активується зростання надземних частин, під впливом ауксинов — заставляння і зростання коріння. П. органів, що сформувалися, як правило, зберігається навіть при різкому порушенні їх нормального положення (досліди з перевертанням держаків). Проте в деяких випадках удається порушити П. зміною умов зовнішнього середовища (світло, тепло, волога, хімічні речовини), які міняють градієнт гормональних і трофічних процесів, що, у свою чергу, визначає поляризацію морфо-фізіологічніх структур.

  У тварин П. виявляється як в клітках, так в е р б цілому організмі. В епітеліальних кліток розрізняють базальну і дистальну частину з характерним розташуванням окремих структур — ядра, апарату Гольджі, гранул секрету і т.д. В нервових клітин П. виражається місцем розташування аксона і дендриту . В простих П. виявляється в розташуванні органоїдів по передньо-задній або дорзо-вентральній осі. У яйцеклітині П. інколи існує до запліднення, але частіше виникає в результаті проникнення в неї сперматозоїда. В гідроїдних поліпів і черв'яків встановлена наявність фізіологічної П., що дозволило англійському ученому Ч. Чайлду сформулювати теорію фізіологічних градієнтів — зміни по подовжній осі фізіологічної активності і чутливості до ушкоджувальних дій. Явища П. виявляються також при вегетативному розмноженні і регенерації. У експерименті удавалося спостерігати збочення П.; наприклад, в аксолотля після пересадки відрізання кінцівки пальці можуть утворюватися не лише на дистальному, але і на проксимальном кінці пересадженої кукси.

  Літ.: Кренке Н. П., Полярність в рослин, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Серія біологічна», 1940 № 3; Синнот Е., Морфогенез рослин, пер.(переведення) з англ.(англійський) М., 1963; Молотковський Р. Х., Полярність розвитку і фізіологічна генетика рослин, Чернівці, 1968; Леопольд А., Зростання і розвиток рослин, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968; Child С. М., Physiological dominance and physiological isolation in development and reconstitution, «Wilhelm Roux''archiv für Entwicklungsmechanik der Organismen», 1929, Bd 117.

  Л. Я. Бляхер, Ст І. Кефелі.