Геотропізм (від гео. і греч.(грецький) tropos — поворот, напрям), здатність органів рослин приймати певне положення під впливом земного тяжіння. Р. обумовлює вертикальний напрям осьових органів рослини: головний корінь прямує прямо вниз (позитивний Р.), головне стебло — прямо вверх (негативний Р.). Якщо під якою-небудь зовнішньою дією наприклад будучи зігнутий або поголовний вітром, головне стебло рослини виведене з властивого йому вертикального положення, то в молодій, ще зростаючій частині відбувається вигин і верхня його частина піднімається і знову виявляється правильно орієнтованою. Кінчик головного кореня, виведеного з вертикального положення, згинається вниз. Геотропічні вигини тісно пов'язані із зростанням і здійснюються завдяки тому, що в стеблах, виведених з вертикального стану, нижня сторона починає зростати швидше, а верхня уповільнює своє зростання. Неоднакова швидкість росту верхньої і нижньої сторін горизонтально розташованих стебел пов'язана з переміщенням під впливом сили тяжіння ауксинов на нижню сторону стебла або кореня. Частини рослин, що закінчили зростання, не здібні до геотропічних вигинів; тому в рослин, які вилягли під дією вітру або дощу, підводиться лише молода, зростаюча верхівка стебла. Виняток, що здається, становлять злаки, в яких вузли дуже довго зберігають здатність відновлювати зростання; під впливом вилягання нижня сторона нижніх вузлів сильно розростається і піднімає розташовану вище частину соломини.
Окрім стебел, зростаючих під впливом Р. вертикально, - ортотропних, зустрічаються і горизонтально зростаючі стебла — плагіотропні; це переважно кореневища і столони (вуса). Зміна геотропічній реакції може відбуватися і під впливом зовнішніх дій, наприклад зниженої температури, що викликають притиснення втеч до землі в альпійських або полярний рослин, а також під впливом деяких газів, наприклад етилену. Див. також Тропізми .
