Погосян Ріпсиме Місаковна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Погосян Ріпсиме Місаковна

Погосян Ріпсиме Місаковна [24.4 (6.5) .1899, Тбілісі, — 26.11.1972, Єреван], вірменська радянська поетеса, заслуженого на діяча культури Вірменської РСР. Вчилася на історико-літературному факультеті Закавказького університету. Друкувалася з 1919. Перша збірка «Вірша» опублікувала в 1930. Автор збірок віршів і поем для дітей «Шовк» (1931), «Материнське» (1936), «Моя квітка» (1953) і ін., збірок віршів «Разом з синами» (1942) «Радість» (1948), «Вірші» (1950) і ін., нарисів. Для поетеси характерне художнє осмислення загальнолюдського і національного, одвічного і сучасного. Перекладала вірменською мовою соч.(вигадування) А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, Ст Ст Маяковського, П. Г. Тичини і ін.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Рідні люди, М., 1960; Ехо-камера. Мемуари, Ер., 1973.

  Літ.: Вірменські радянські письменники. Довідник, Ер., 1956.

  Л. Р. Мкртчян.