Погранична місцевість, розташована уподовж кордони державної місцевість, в межах якої встановлюється внутрішнім законодавством і угодами суміжних держав спеціальний режим, що визначає порядок користування пограничними землями, водами, лісами, надрами і ін. угіддями.
Договори СРСР з суміжними країнами про режим державного кордону зазвичай містять правила плавання, рибальства, лісосплаву в пограничних водах, використання лісових угідь і полювання в них, а також правила виробництва гірських робіт поблизу кордону. У необхідних випадках уряду СРСР і союзних республік встановлюють пограничні зони (зазвичай в межах адміністративного району, міста і т.п.) і пограничні смуги уздовж кордону (шириною не більше 2 км. від лінії кордону), де вводиться спеціальний режим, а прикордонні війська здійснюють особливу компетенцію, направлену на запобігання і ліквідацію порушень державного кордону (див. Пограничні конфлікти ) . Уздовж лінії державного кордону може встановлюватися також погранична просіка шириною 4—5 м-коду по обидві сторони від лінії кордону.
