Погорелов Олексій Васильович (р. 3.3.1919, р. Короча, нині Білгородської області), радянський математик, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1960), академік АН(Академія наук) УРСР (1961; член-кореспондент 1951). Закінчив Військово-повітряну інженерну академію ним. Н. Е. Жуковського (1945). З 1947 працює в Харківському університеті, з 1960 — у Фізіко-технічному інституті низьких температур АН(Академія наук) УРСР. Основні праці відносяться до побудови повної теорії опуклих поверхонь, досліджень вигинань поверхонь, підстав геометрії, створення і успішного вживання глибоких геометричних методів при вивченні деформацій тонких оболонок. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання. Державна премія СРСР (1950), Ленінська премія (1962), премія ним. Н. І. Лобачевського (1959).
Соч.: Вигинання опуклих поверхонь, М., 1951; Аналітична геометрія, 3 видавництва, М. 1968; Підстави геометрії, 3 видавництва, М., 1968; Диференціальна геометрія, 5 видавництво, М., 1969; Геометричні методи в нелінійній теорії пружних оболонок, М., 1967; Зовнішня геометрія опуклих поверхонь, М., 1969; Четверта проблема Гільберта, М., 1974; Елементарна геометрія, 2 видавництва, М., 1974.
