Пластичність (пластика) в мистецтві, якість, властива скульптурі, художня виразність об'ємної форми. Вихідне значення багатозначного терміну «П.»— емоційність, художня цілісність і образна переконливість ліплення об'єму в скульптурі, гармонійне співвідношення виразності моделювання і відчуття ваговитості, внутрішній наповненості форми. Слово має і ширше значення і відноситься до виразності об'ємної форми в всіх мистецтвах пластичних — архітектурі, живописі, графіці, декоративно-прикладному мистецтві, тобто П. зв'язується як із зображенням об'єму на плоскості, так і із створенням реального необразотворчого об'єму. У найширшому значенні П.— скульптурність, опуклість, виразність (в т.ч. в поезії, музиці, літературному викладі) і взагалі гармонійна єдність образу, наочне, відчутне явище прекрасного. В русі, танці П.— витонченість, плавність, схожі із скульптурою. Стосовно витворів мистецтва термін уживається і в його фізичному значенні, позначаючи здатність матеріалу приймати ін. форму під тиском і зберігати се (наприклад, П. м'яких скульптурних матеріалів — глини, воску, пластиліну; П. мазків, фактури масляної фарби).
Літ.: Кантор А., Пластичність, «Творчість», 1973 №9; Hetzer Th., Vom Plastischen in der Malerei, в його кн.: Aufsätze und Vorträge, [Bd] 2, Lpz., [1957], S. 131—69.
