Плазмодій (від греч.(грецький) plásma — виліплене, оформлене), безбарвне або яркоокрашенноє вегетативне тіло грибів міксоміцетов, що складається з багатоядерної протоплазми, позбавленої оболонки. Величина П. вагається від декількох мм 2 до 1, а інколи і 1,5 м 2 . Розрізняють протоплазмодій — у вигляді мікроскопічної недиференційованої протоплазми (Echinostelium minutum), афаноплазмодій — мережу недиференційованих тяжей незернистої протоплазми (види Stemonites) і фанероплазмодій — добре диференційовану протоплазму, що складається з тяжей і лопатей з яскраво вираженим зернистим вмістом (види Physarum). Для П. характерний внутрішній рух струмів протоплазми, здатних міняти напрям руху. П. харчується сапрофітний, поглинаючи живильні речовини всією поверхнею; пересувається з допомогою виростов протоплазми — псевдоподієв . Мешкає в темноті під корою дерев, усередині гнилої і вологої деревини, під опалим листям. До часу утворення спор П. виповзає на поверхню субстрата і цілком перетвориться в орган спороношенія, що має залежно від вигляду гриба найрізноманітнішу форму і забарвлення. В плазмодіофорових грибів П. (так званий ендоплазмодій) паразитує в тканинах водоростей, грибів і вищих рослин, викликаючи в останніх хвороби, наприклад килу капусти і ін. хрестоцвітних.
