Міксоміцети
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Міксоміцети

Міксоміцети (Myxomyceta) (від греч.(грецький) mýха — слиз і mýkēs — гриб) (Mycetozoa, Myxothallophyta), слизовики, слизисті гриби, відділ (тип) безхлорофільних грибоподібних організмів. Близько 400 видів, з яких більшість космополіти. Вегетативна фаза диплоїдна, у вигляді багатоядерної протоплазмової маси — плазмодія — розміром від декількох мм до 1 м. Репродуктивна фаза у вигляді спор, одягнених оболонкою. З кожної спори виходить одна (рідко більше) двожгутикова рухлива клітка без оболонки. Після декількох ділень такі клітки, без змін або втрачаючи джгутики і перетворюючись на міксамеб, виконують роль гамет, які утворюють зіготи. Останні, зливаючись, дають початок плазмодію, що живе усередині субстрата або повільно пересувається по його поверхні. Пізніше весь плазмодій або його частина перетвориться в яскраво забарвлений сидячий (або на ніжці) спорангій із спорами. М. розвиваються зазвичай на гнилій деревині або інших рослинних залишках в лісах, в зволожених місцях. Більшість М. сапрофіти; деякі — збудники захворювань культурних рослин, наприклад кили капусти, порошистой парші бульб картоплі.

  М. А. Бондарцева.