Петро I Петрович Негош (Петар Петровіћ Његош) (1747, Негуши, - 18.10.1830, Цетіне), правитель Чорногорії з 1781. Вчився в Росії (1762—66). У 1766 присвячений в сан архімандрита, в 1781 митрополита. Керував боротьбою чорногорського народу за звільнення від турецького панування; при нім Чорногорія добилася (1796) фактичної самостійності. Виступав за знищення племінного сепаратизму і зміцнення державної влади; видав в 1798 «Законник» (з доповненнями 1803). Під час першого сербського повстання 1804—13 підтримував зв'язок з Карагеоргием . Очолював загони Чорногорії, що билася спільно з російськими експедиційними силами проти французьких військ, що окупували Далмацию в 1805. Після оголошення Туреччиною в 1806 воєн Росії спробував об'єднати сили Чорногорії з сербськими повстанцями проти турок. В кінці життя залишив заповіт, в якому закликав Чорногорії зберігати вірність Росії.
