Петро II Олексійович [12(23) .10. 1715, Петербург, - 18(29). 1.1730, Москва], російський імператор з 1727. Син царевича Олексія Петровича і принцеси Софьі Шарлоти Бланкенбургськой — Вольфенбюттельськой; внук Петра I Великого . У перші місяці правління П. II влада фактично знаходилася в руках А. Д. Меншикова . Після заслання Меншикова у вересні 1727 П. II під впливом старої боярської аристократії (князі Долгорукови і ін.) оголосив себе противником перетворень Петра I. Знищувалися створені Петром I установи, царський двір знаходився в Москві. П. II був обручений з княжною Е. А. Долгорукової. Під час підготовки до коронації помер від віспи. З ним по чоловічій лінії кінчився рід Романових.
Літ.: Солов'їв С. М., Історія Росії з прадавніх часів, кн. 10, т. 19—20, М., 1963.