Петров Федір Миколайович [10(22) .7.1876, Москва, — 28.5.1973, там же], радянський партійний і науковий діяч, двічі Герою Соціалістичного Труда (1961, 1971), професор. Член КПРС з 1896. Народився в сім'ї робітника. Закінчив медичний факультет Київського університету (1902). У революційному русі з 1894. Напередодні Революції 1905—07 був відповідальним партійним організатором серед солдатів Київського гарнізону. У 1905 один з керівників повстання саперних військ в Києві, був поранений. Був одним з творців військово-революційних соціал-демократичних організацій в Польщі і Литві. У 1906 арештований у Варшаві, засуджений військовим судом до каторжних робіт; покарання відбував в Шліссельбурзькій фортеці в 1907—1914; потім засланий на вічне поселення в с. Манзурка Верхоленського повіту Іркутської губернії. З березня 1917 депутат Міської думи Іркутська і голова Знаменськой районній організації РСДРП(б). Учасник Жовтневій революції 1917 в Сибіру і на Далекому Сході, партизанської боротьби з колчаківщиною в 1918—1920. У 1920—22 заступник голови Ради Міністрів Далекосхідної республіки (ДВР), міністр охорони здоров'я, начальник Головного військово-санітарного управління Народно-революційної армії ДВР, член Далекосхідного бюро ЦК РКП(б). Очолював делегацію ДВР на Дайренськой конференції 1921—22 . У 1923—27 начальник Главнауки (Головне управління науковими, художніми, музейними, театральними і літературними установами і організаціями Наркомпроса РРФСР). У 1929—33 голова Всесоюзного суспільства культурних зв'язків із закордоном (ВОКС). Активно брав участь в розвитку радянської енциклопедичної справи. Був заступником головного редактора 1-го видання БСЕ (1927—41), директором Державного інституту «Радянська енциклопедія» (1941—49), членом Головної редакції трьох видань БСЕ, в 1959—73 членом Науково-редакційної ради видавництва «Радянська енциклопедія», головним редактором і членом редакцій багатьох енциклопедичних і словарних видань.
П. був членом редколегії багатотомної «Історії Комуністичної партії Радянського Союзу» і журналу «Питання історії КПРС» (з 1962). Автор робіт і спогадів по історії партії, про В. І. Леніне і ряд статей по питаннях історії науки, музеєзнавства і культурного будівництва в СРСР. Делегат 22—24-го з'їздів КПРС. Нагороджений 4 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, а також медалями.
Соч.: 65 років в рядах Ленінській партії. Спогади, М., 1962; Героїчні роки боротьби і перемог, М., 1968.
