Далекосхідна республіка (ДВР), демократична республіка в Східному Сибіру і на Далекому Сході в 1920— 1922, керівну роль в якій грав робочий клас на чолі з компартією. Створення тимчасової державної освіти — буферної республіки було обумовлено надзвичайно складним міжнародним і внутрішнім військово-політичним станом. ДВР утворена для того, щоб запобігти військовому зіткненню Радянської Росії з Японією і забезпечити на Далекому Сході умови для ліквідації інтервенції і белогвардейщини (див. Громадянська війна і військова інтервенція 1918—20 ) . Для керівництва підготовкою і будівництвом ДВР в березні 1920 було створено Дальбюро РКП(б). ДВР проголошена 6 квітня 1920 у Верхнеудінське (нині Улан-Уде) на Засновницькому з'їзді трудящих Прібайкалья. З'їзд вибрав Тимчасове уряд республіки. До складу ДВР увійшли Забайкальська, Амурська, Приморська, Камчатська обл. і Північний Сахалін. В цей час влада ДВР фактично поширювалася лише на територію Прібайкалья. Столицею республіки спочатку був Верхнеудінськ. Радянський уряд 14 травня 1920 офіційно визнав ДВР і став надавати їй фінансову, дипломатичну, господарську і військову допомогу. За підтримки РРФСР була створена регулярна Народно-революційна армія (НРА). ДВР створювалася і існувала в умовах гострих класових протиріч, в боротьбі з білогвардійцями (банд Семенова, Унгерна), японськими інтервентами, есерами і меншовиками, в обстановці наполегливої протидії іноземного імперіалізму, 22 жовтня 1920 після важких боїв частини НРА(Народна Республіка Албанія) і партизан звільнили Читу, яка стала столицею республіки. В цей же час японці евакуювалися з Хабаровська, Створилася можливість об'єднання далекосхідних областей. 28 жовтня — 10 листопада 1920 в Читі відбулася об'єднувальна конференція представників областей Далекого Сходу, яка вибрала уряд ДВР. Есери і меншовики прагнули перетворити ДВР на звичайну буржуазно-парламентарну республіку. Для остаточного державно-правового оформлення республіки було скликано Засновницькі збори.
Вибори проходілі 9—11 січня 1921. Більшовики (92 депутати) і що примикали до них безпартійні селяни (переважно партизани) отримали 275 місць (72,6%). Засновницькі збори (12 лютого — 27 квітня 1921) прийняли конституцію республіки, що відобразила своєрідність її політичного устрою. ДВР фундирувалася як незалежна демократична держава, верховна державна влада в якому «належить народові Далекого Сходу і лише йому». Найвищим органом влади було Народне зібрання, що обирається на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні. Конституція декретувала демократичні свободи, закріпила відміну приватної власності на землю, її надра, ліси, води, крупні промислові підприємства. Церква відділялася від держави. Засновницькі збори вибрали орган верховної влади, що називався Урядом, на чолі з більшовиком А. М. Краснощековим і виконавчо-розпорядчий орган — Рада Міністрів на чолі з більшовиками П. М. Никіфоровим (голова) і Ф. Н. Петровим (заступник голови). Для партійно-політічеського керівництва в серпні 1920 Дальбюро РКП(б) було перетворене в Дальбюро ЦК РКП(б). У завдання комуністичних організацій на чолі з Дальбюро ЦК РКП(б) входило забезпечити ЦК безумовний вплив ЦК РКП(б) і СНК(Рада Народних Комісарів) РСФСР на вирішення всіх найважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики. Зовнішні стосунки здійснювалися по директивах ЦК РКП(б) і Наркоміндела (див. Дайренськая конференція 1921—22 ) . НРА(Народна Республіка Албанія) республіки розглядалася як одна з армій Сов. Росії, НРА(Народна Республіка Албанія) керувалася директивами Реввоєнради РРФСР. Велика роль в керівництві ДВР належала РКП(б) і особисто Ст І. Леніну, 26 травня 1921 білогвардійці за допомогою япон.(японський) інтервентів зробили переворот у Владивостоку, 22 грудня захопили Хабаровськ. У обстановці СНК(Рада Народних Комісарів) РСФСР і ЦК РКП(б), що створилася, провели ряд заходів по зміцненню партійно-державного керівництва і оборони ДВР; уряд ДВР замість Краснощекова очолив Н. М-код Матвєєв, В лютому 1922 почався контрнаступ НРА(Народна Республіка Албанія) (командуючий і військовий міністр — Ст До. Блюхер). 12 лютого 1922 білі були розбиті в станції Волочаєвка (див. Волочаєвський бій 1922 ), 14 лютого звільнений Хабаровськ, 9 жовтня штурмом узятий Спасськ, 25 жовтня НРА(Народна Республіка Албанія) вступила до Владивостока. Японські інтервенти вимушені були покинути Примор'я. 14 листопада 1922 Народне зібрання ДВР, виражаючи волю трудящих, проголосило на всьому російському Далекому Сході Радянська влада і звернулося у ВЦИК з проханням про приєднання ДВР до РРФСР. 15 листопада 1922 ВЦИК РСФСР прийняв декрет, по якому вся територія ДВР увійшла як складова частина в РРФСР,
Літ.: Ленін Ст І., VIII Всеросійський з'їзд Рад 22—29 грудня 1920, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 42; його ж, Мова на пленумі Московської ради 20 листопада 1922, там же, і т. 45; За владу Рад. Збірка документів про боротьбу трудящих Забайкалья в 1917—1922 рр., Чита, 1957; Никіфоров П. М., Записки прем'єра ДВР (1917—1922 рр.), М., 1963; Історія Сибіру з прадавніх часів до наших днів, т. 4 Л., 1968, с. 160—73; Історія КПРС, т. 3 кн. 2 М., 1968, с. 543—50 ; Кулікова Л. До., Маслова А. Н., Далекий Схід в період Великої Жовтневої революції і громадянської війни. Бібліографіч. покажчик, Хабаровськ, 1968, с. 104—59.
