Петрова (вроджена Воробйова) Ганна Яківна [2(14) .2.1817, Петербург, - 13(26) .4.1901, там же], російська співачка (контральто). Вчилася в Петербурзькому театральному училищі, спочатку в балетному класі, потім в класі співу П. Сапієнци. Пізніше брала уроки у М. І. Глінки. З 1832 хористка, в 1835—47 соліст Петербурзького оперного театру. Була першим виконавцем партії Вані і Ратміра («Іван Сусанін», 1836, і «Руслан і Людмила», 1842, Глінки). Її голос, велику музичність, сценічну чарівливість високо цінував Глінка (написав для неї в 1837 сцену Вані «В монастиря»). Разом з мужом О. А. Петровим П. сприяла затвердженню реалістичного мистецтва на російській оперній сцені. Написала спогади про Глінке («Російська старизна», 1880, т. 27).
