Петров Михайло Платоновіч [народився 26.9 (9.10). 1906, станція Зуєвка, нині області Кировськой], радянський ботанико-географ і фізіко-географ, доктор біологічних наук (1940), академік АН(Академія наук) Туркменською РСР (1951), заслуженого на діяча науки Туркменської РСР (1944). Закінчив географічний факультет БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова) (1930). Професор БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова) (з 1958), віце-президент АН(Академія наук) Туркменською РСР (1951—56), віце-президент Географічного суспільства СРСР (з 1970). Учасник експедицій до Ірану, Середньої і Центральної Азії, де досліджував закономірності розвитку арідних ландшафтів. Роботи по класифікації, генезису, географії пустель, охороні і раціональному використанню їх ресурсів, екології пустинної рослинності. Велика золота медаль Географічного суспільства СРСР (1969). Нагороджений орденом Леніна і орденом «Знак Шани».
Соч.: Рухливі піски пустель Союзу РСР і боротьба з ними, М., 1950; Агролісомеліорація пісків в пустелях і напівпустелях Союзу РСР, Аш., 1952; Іран, М., 1955; Пустелі СРСР і їх освоєння, М.— Л., 1964; Пустелі Центральної Азії т. 1—2, М.— Л., 1966—67; Пустелі земної кулі, Л., 1973.
