Петров Микола Васильович [21.6(3.7) .1890, Катеринбург, нині Свердловськ, - 29.9.1964, Москва], радянський режисер, народний артист РРФСР (1945), доктор мистецтвознавства. У 1908—10 вчився в режисерському класі МХТ(Московський Художній театр) (керівник Ст І. Неміровіч-Данченко). У 1910—33 працював в Александрійському театрі (з 1920 — Петрограду академічного театр драми), спочатку помічник режисера, потім режисер, з 1928 директор і художній керівник. Активно упроваджував в репертуар радянську драматургію. П. поставив «Штиль» Білоцерківського для Білля, «Бронепоїзд 14-69» Вс. Іванова (обидва в 1927), «Лють» Яновського (1930), «Дивак» (1930), «Страх» (1931) Афіногенова. У 1933—36 художній керівник Харківського театру російської драми. У 1937 поставив в Московському театрі Революції «Правду» Корнейчука. У 1939—48 головний режисер Московського театру транспорту; спектаклі: «С всяким може статися» Ромашова (1940), «Машенька» Афіногенова (1941) і ін. У 1948—56 режисер Московського театру Сатири (у 1948—53 головний режисер). З 1956 режисер Московського театру ним. Пушкина. Серед значних постановок: «Банячи» Маяковського (1953, спільно с В. Н. Плучеком і С. І. Юткевічем в Московському театрі Сатири; 1958 — в берлінському театрі «Фольксбюне»), «Гравець» по Достоєвському (1956, Московський театр ним. Пушкина). Автор книг і статей по режисурі. З 1910 займався педагогічною діяльністю, керував режисерським і акторським факультетами ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського) а (з 1946 професор). Державна премія СРСР (1948). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: 50 і 500, М., 1960: Режисер в театрі, М., 1961; Дороги до творчості, М., 1963.
